Невелике (3—5 м заввишки) вічнозелене плодове дерево родини рутових. Молоді гілки червонувато-фіолетові. Листки шкірясті, чергові, яйцевидні або еліптичні, загострені, зчленовані з черешками. Квітки двостатеві, в пазухах листків, одиничні або парні, на кінцях гілок іноді в китицях; пелюстки білі, зовні блідо-рожеві, дуже відігнуті. Плід ягодоподібний, яйцевидний або овальний, з носиком на верхівці, ясно-жовтий. Цвіте у березні — квітні.
Поширення. В дикому стані невідомий. На Україні культивують як оранжерейну плодову рослину.
Сировина. З лікувальною метою використовують плоди рослини.
Хімічний склад. У м'якоті плодів є лимонна кислота (6—8%), цукри (до 3,5%), аскорбінова кислота (до 90 мг %), вітаміни А, В1 і В2, флавоноїди, похідні кумарину, сесквітерпени, пектини, солі калію й міді та інші речовини. Шкірка плодів містить ефірну олію (до 0,6%) і флавоноїди. Головними складовими частинами ефірної олії є терпен лимонен (до 90%) і альдегід цитраль (3—6%).
Властивості і використання. Лікувальні властивості лимонів зумовлені наявністю в них значної кількості вітамінів. Вживання лимонів (у натуральному вигляді, з чаєм, у вигляді соку, розведеного водою) показане при гіповітамінозах С і В, гарячкових станах, порушенні мінерального обміну, нирковокам'яній хворобі, подагрі та ревматизмі. Як зовнішній засіб розведений водою сік використовують для полоскання при запаленні ротової порожнини і глотки. При блюванні у вагітних свіжорозрізаний лимон прикладають до ямки під грудьми (як відтяжний засіб). Свіжим натуральним соком (кусочком лимона) протирають лице для видалення комедонів (Comedones faciei); для посилення ефекту спочатку приймають парову ванночку. Ефірну олію, яку добувають із шкірки плодів, використовують як засіб, що покращує смак і запах ліків, у харчовій і кондитерській промисловості та в парфумерії. У зв'язку з високим вмістом лимонної кислоти, вживання лимонів необхідно обмежувати або виключати їх з раціону зовсім при хворобах шлунка, кишок, печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози (гострі й хронічні панкреатити). Слід особливо підкреслити, що надмірне й нераціональне вживання лимонів може завдати шкоди навіть здоровій людині.
Лікарські форми і застосування. Зовнішньо — маска для обличчя при себореї: білок одного яйця збивають з 1 чайною ложкою лимонного соку, наносять на обличчя, через 25—30 хвилин змивають теплою водою (процедуру проводять 1—2 рази на тиждень).