Дивовижна рослина — лимонник. Не схожа на інші. Це зрозуміло. Лимонник — не кущ, не дерево, не трав'яниста рослина, а ліана, до того ж жителі Далекого Сходу давно знають про його особливі властивості. Мисливці-нанайці широко використовували сушені плоди лимоннику — чудовий тонізуючий засіб, який дає можливість тривалий час зберігати сили, переслідуючи звіра, і не витрачати часу на приготування їжі. Лимонник загострює зір та слух, особливо вночі. Чудодійні плоди!
Стебло лимоннику витке, дерев'янисте, завдовжки 8-10 (інколи до 15) м, завтовшки 1-2 см. Корінь рослини довгий. Листки чергові, овальні, загострені, цілокраї, з червоними черешками. Квітки одностатеві, розміщуються на різних особинах рослини. Вони білі, воскоподібні, на довгих квітконіжках, розташовані по одній чи декілька у пазухах листків. Зацвітають у кінці червня, мають ніжний приємний запах. У жіночих квіток квітколоже при дозріванні видовжується у 20-30 разів, і кожна маточка перетворюється на червону ягоду. Насправді це збірний плід (соковита багатолистянка), густо обсаджений кулястими ягодами, у кожній з яких по 1-2 насінини. Насіння жовте, ниркоподібне, дозріває у вересні-жовтні. З однієї ліани можна зібрати до 4-5 кг плодів.
Росте лимонник у кедрово-широколистяних і широколистяних лісах Далекого Сходу, найчастіше на узліссях і галявинах, лісистих схилах гір; обплітає стовбури дерев і кущів у долинах річок та струмків, але на заболочених місцях не росте. Північніше Хабаровська трапляється рідко.
У китайській медицині лимонник використовували з давніх часів. Його називали ягодою п'яти смаків. М'якоть плодів дуже кисла, шкірка — солодкувата, насіння неприємного, пекучого смаку, а вся ягода в цілому — солонувата. Крім китайської, лимонник застосовують також у корейській та японській народній медицині.
Унікальні властивості рослини спонукали спеціалістів-ресурсознавців ввести її у культуру. З'ясувалося, що вона добре переносить природні умови середньої смуги Європейської частини Росії. Так з'явилися плантації лимоннику — джерело сировини для фармацевтичної промисловості. На території України рослину вирощують на присадибних ділянках садівники-любителі, в науково-дослідних установах як декоративну, лікарську і харчову.
Сировину лимоннику — плоди і насіння — збирають у період повного дозрівання, у вересні-жовтні, до настання заморозків. Китиці плодів акуратно обривають, розкладають на брезенті та ретельно перебирають, видаляючи домішки. Протягом 2-3 днів їх підсушують і обривають з китиць окремі плоди, які потім сушать у спеціальних сушарках протягом 6-8 год. при температурі 40-55 °С. Насіння отримують після вичавлювання соку з плодів. З соку роблять киселі та лимонади (до речі, дуже смачні), а вичавлену м'якоть плодів, що містить насіння, злегка зволожують, поміщають у посудини, перемішують і залишають для бродіння у теплому місці на 3-5 днів. В інший спосіб слизькі плоди не відділити. Після 3-5-денного бродіння масу поміщають на решета з діаметром отворів 4-5 мм і сильним струменем води відмивають насіння. Сушать їх при температурі 50 °С у сушарках чи в опалювальних приміщеннях. Ось така складна технологія отримання насіння.
Плоди і насіння містять лігнанові сполуки (4-5%): схізандрин та його похідні, а також схізандрол; флавоноїди, катехіни, антоціанові пігменти, ефірну олію. Оплодень рослини містить органічні кислоти, вітамін С, пектинові речовини, цукри, а насіння багате на жирну олію (до 30%).
Препарати лимоннику збуджують центральну нервову систему, стимулюють діяльність серця і роботу дихального центру, регулюють кровообіг, підвищують працездатність при розумовому та фізичному перевантаженні. Призначають препарати рослини тільки здоровим людям і за рецептом, виданим лікарем, вживають їх з суворим дотриманням дозування. При передозуванні можливі побічні явища у вигляді перезбудження нервової та серцево-судинної систем. Протипоказані препарати лимоннику при безсонні, нервовому збудженні, органічних захворюваннях серця та судин і підвищеному артеріальному тиску. Сік з плодів та напої з нього корисно вживати людям зі зниженою кислотністю шлункового соку.
Настойка плодів. Плоди настоюють на 95%-ному спирті у співвідношенні 1:5. Приймають по 20-30 крапель 2-3 рази на день.
Екстракт насіння. Готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:3. Приймають по 20-30 крапель 2-3 рази на день.
Порошок з насіння. Приймають по 0,5-1,0 г 2-3 рази на день.
Під час лікування препаратами лимоннику обов'язково необхідний контроль за самопочуттям. При появі побічних явищ слід звернутися до лікаря.