Багаторічна папороть родини аспленійових. Листки шкірясті, цілісні, видовжено-ланцетні, з серцевидною основою і коротким черешком, 30—80 см завдовжки. Соруси лінійні, зближені парами, розміщені косо впоперек пластинки листка, по обидва боки жилки. Спороносить у липні — вересні.
Поширення. Росте по затінених кам'янистих місцях у Карпатах, Криму, на Поліссі, в Західному Лісостепу.
Заготівля і зберігання. Використовують листки, які збирають з липня по серпень. Сушать на горищах, у приміщеннях, що добре провітрюються, або в сушарках при температурі 45°. Зберігають у сухих приміщеннях.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Листки містять гормоноподібну й слизисті речовини, амінокислоти (у-метил-у-оксиглютамінову і у-метилглютамінову), леукодельфінідин.
Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині Листовик сколопендровидний використовують як відхаркувальний, потогінний, сечогінний, в'яжучий та кровоспинний засіб. Настій листя п'ють при захворюваннях легень, кашлі, гастроентеритах, проносах, дизентерії, при хворобах печінки і селезінки, нирковокам'яній хворобі. В поєднанні з іншими лікарськими рослинами Листовик сколопендровидний використовують у дерматології.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій листя (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по 100 мл 3 рази на день.
Зовнішньо — 3 столові ложки суміші листя листовика і трави васильків справжніх, узятих порівну, кип'ятять 5 хв. у 500 мл окропу і використовують для теплих ванн при дерматомікозах (по 20 хв. щодня).