Однорічна трав'яниста гола раночервоніюча рослина родини лободових. Стебло пряме, гіллясте, з поздовжніми смугами, борозенчасте, 10—100 см заввишки; нижні гілки видовжені, висхідні. Листки черешкові, з обох боків зелені, різноманітні за формою: яйцевидно-дельтовидні, ромбовидно-яйцевидні, видовжено яйцевидні, при основі часто стріловидні, загострені, рідше — тупуваті, неправильно-глибоко-виїмчасто-лопатеві або надрізано зубчасті, верхні — вужчі і видовжено-загострені. Квітки дрібні, двостатеві, зібрані клубочками у кінцеві та пазушні колосовидні суцвіття, які утворюють пірамідальну волоть: квітки бокових суцвіть тричленні, рідко — двочленні, верхівкових — чотири-п'ятичленні; листочки оцвітини жовто-зелені, голі, горбочкуваті. Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем; насінини круглі, з носиком (з верхівкових квіток — горизонтальні, з решти — вертикальні). Цвіте у липні — вересні.
Поширення. Рослина трапляється по всій території України на забур'янених місцях, городах і засолених ґрунтах.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Chenopodii rubri), зібрану в період цвітіння рослини.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. У траві містяться алкалоїди, сапоніни і флавоноїди.
Фармакологічні властивості і використання. Лободу червону використовують як протизапальний, заспокійливий, пом'якшувальний, відхаркувальний, легкий проносний і сечогінний засіб. Є спроби лікування цією рослиною злоякісних пухлин. Настій трави приймають всередину при істерії, мігрені, астмі, судомі, паралічах, при простудних захворюваннях, ангіні, кашлі, захриплості, для розрідження харкотиння в дихальних шляхах, при частих запорах. Препарати із свіжої або сухої трави використовують як болетамувальний засіб при подагрі, ревматизмі й геморої та як ранозагоювальний засіб. Свіжим розтертим листям лікують коросту, а порошок із сухого листя використовують як інсектицидний засіб. До лікувально-профілактичного харчового раціону включають салати з молодого листя рослини.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) по одній столовій ложці 3—4 рази на день при простудних захворюваннях і як легкий проносний засіб.
Зовнішньо — три столові ложки свіжої або сухої трави загортають у марлю, занурюють в окріп, виймають і прикладають до хворої ділянки тіла (при подагрі, ревматизмі, геморої тощо).