Багаторічна трав'яниста рослина з довгасто-овальними бульбами родини зозулинцевих (орхідних). Стебло 30—65 см заввишки, прямостояче, гранчасте, при основі — з 1—3 перетинчастими ланцетними піхвами. Прикореневі листки еліптичні, зближені, тупі, звужені в короткий черешок; стеблові — дрібні, ланцетні, гострі. Квітки неправильні, двостатеві, зеленаво-білі, без запаху, в рідких верхівкових китицях; губа лінійна, тупа, шпорка тонка, на кінці булавовидно-потовщена, удвоє довша за зав'язь. Плід — коробочка. Цвіте у червні—липні.
Поширення. Рідкісна рослина. Трапляється здебільшого в Гірському Криму, досить часто — в Карпатах, на Розточчі-Опіллі, рідше — на Поліссі і в Лісостепу, дуже рідко — в Степу в соснових, листяних і мішаних лісах по чагарниках. Занесена до Червоної книги України.
Заготівля і зберігання. Заготовляти в місцях зростання категорично заборонено. З лікувальною метою використовують вирощені на плантації бульбокорені, які збирають одразу після цвітіння рослини. Заготовляють лише молоді, дочірні бульби, старі бульби викидають. Зібрані бульби добре миють, на 4—5 хв занурюють у киплячу воду, а після цього сушать на відкритому повітрі, під наметом або в сушарці при температурі 50—55°. Одержана таким чином сировина називається «бульби салеп» (Tubera Salep). З 10 кг сирих бульб одержують 1 кг сухих. Зберігають у невологих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності — 6 років. Аптеки салеп не відпускають.
Хімічний склад. Бульбокорені містять слиз (до 50%), крохмаль (до 27%), декстрин, пентозани, сахарозу тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Салеп — добрий обволікаючий, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Він перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту. Як обволікаючий і протизапальний засіб салеп призначають при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів та при запаленні шлунково-кишкового тракту. Ефективним є використання салепу при бронхітах, гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі. Слиз салепу п'ють при отруєнні, щоб затримати всмоктування отрути. Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах. Дійовим засобом вважається салеп при загальному виснаженні організму, зумовленому тривалими кровотечами, фізичною і розумовою перевтомою й туберкульозом та при імпотенції. Порошок старих бульб вважався абортивним і протизаплідним засобом, а також засобом, що регулює місячні. Настій трави любки вважався сечогінним, потогінним і гіпотензивним засобом. Насіння використовували при епілепсії.
Лікарські форми і застосування. Слиз (Mucilago Salepi) — 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10—15 хв. і приймають по 1 чайній або десертній ложці 2—3 рази на день. Приготовлений слиз зберігають у холодильнику.