Лісові горіхи люблять усі: зібрав, підсушив та лускай собі на здоров'я. Мало хто знає, що їх можна використовувати по-різному. Та й не тільки горіхи.
Ліщина, або горішник, — кущ заввишки до 4 м. Листки у неї прості, округлі, двічізубчасті з країв, загострені на верхівці. Квітки одностатеві: чоловічі — у довгих пониклих сережках, жіночі - у пазухах покривної луски, які утворюють спільне головчасте суцвіття. Цвіте ліщина у травні, плодоносить у серпні-вересні. Плід — горіх, оточений листкоподібною обгорткою, так званою мисочкою. Ліщина широко розповсюджена по всій території Європейської частини Росії, а також у Прибалтиці, Білорусії та Україні (по всій території, крім крайнього півдня; зростає у підліску світлих широколистяних і мішаних лісів, на узліссях). На Далекому Сході росте близький вид — ліщина різнолиста, харчові якості якої близькі до її європейської родички.
Рослину застосовують тільки у народній медицині. З лікарською метою використовують кору і плоди ліщини. Кору заготовляють напровесні, під час сокоруху. Сушать її на відкритому повітрі. Листки збирають молодими, у травні, і сушать на повітрі у затінку. Плоди збирають у вересні.
Кора та листя рослини містять дубильні речовини та ефірну олію. У листках, крім того, є флавоноїди, алкалоїди, органічні кислоти і вітамін С. Ядра горіхів містять 48-50% чудової харчової олії й надзвичайно корисні.
Відвари кори та настій листків ліщини мають властивість звужувати судини, тому їхнє використання доцільне при лікуванні варикозного розширення вен і капілярних крововиливів. Крім того, ці засоби поліпшують апетит. Ядра горіхів корисно вживати при анемії, діабеті, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, сечокам'яній і жовчнокам'яній хворобах.
Лісові горіхи використовують у харчовій промисловості, здебільшого у кондитерській справі, для приготування тістечок, тортів і цукерок. Є один старий забутий рецепт: горіхове молоко. Для отримання цього екзотичного продукту свіжі горіхи ретельно подрібнюють, замочують на 8-10 год. у холодній воді, після чого розтирають у ступці. Отриману масу настоюють протягом 3-4 год., час від часу перемішуючи, потім кип'ятять і проціджують. За смаком додають сіль та цукор. Спробуйте, дуже смачно!
Квітки ліщини не дають нектару, зате вони — джерело цінного білкового корму для бджіл — пилку. Бджоли його охоче збирають, а бджолярі можуть консервувати пилок з цукровою пудрою, просіюючи просто з квітучих сережок. Взимку це значна допомога для бджіл при нестачі корму.
Відвар кори. 1 столову ложку подрібненої сировини заливають 0,5 л окропу, нагрівають протягом 10 хв. на киплячій водяній бані, проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/2 склянки 4 рази на день до їди.
Настій листків. 2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, настоюють 2 год., проціджують. Приймають по 1/2 склянки 4 рази на день до їди.