Вживання саморобних препаратів маку снодійного, а також різних витяжок у вигляді сумішей і чистих алкалоїдів — лихо азійських країн. Достатньо згадати розповіді про курців опіуму — людей, цілком залежних від вживання цього засобу, який з великою швидкістю руйнує організм людини.
З іншого боку, медичні препарати маку мають величезне значення. Тільки тому ми вміщуємо нарис про цю рослину.
Снодійний мак — однорічна трав'яниста рослина 50-120 см заввишки. Стебло голе чи опушене рідкими шорсткими волосками, вгорі інколи розгалужене. Листки (крім нижніх) — стеблообгортні, цілісні, великозубчасті чи надрізанолопатеві, сизі. Квітки великі, двостатеві, чотирипелюсткові, одиночні, на високих квітконосах. Пелюстки їхні білі, фіолетові чи пурпурні, з білою, фіолетовою або жовтуватою плямою біля основи. Цвітуть у червні-липні. Плід — округла коробочка, яка містить велику кількість насіння.
У південних областях Росії мак снодійний розводять на городах, у середній смузі зазвичай як декоративну рослину в садах. Інколи він трапляється здичавілим на засмічених місцях. На всій території України вирощується як лікарська, олійна та декоративна рослина. Природні популяції цього виду маку невідомі. Введений в культуру з давніх часів.
З лікарською метою заготовляють коробочки маку олійних сортів з верхівкою стебла тільки після повного дозрівання (головки повинні бути жовто-бурими). Зберігають коробочки і насіння як отруйну рослину. Термін придатності — 3 роки.
Мак снодійний містить 26 алкалоїдів (їхня спільна кількість у сухих головках досягає 1-2,5%). У медицині найважливіше значення з них мають морфін, кодеїн і папаверин. Крім алкалоїдів, рослина містить органічні кислоти, фітостерин та інші органічні сполуки.
Морфін — основний представник групи наркотичних анальгетиків. Він блокує передавання больових імпульсів у кору головного мозку, пригнічує дихальний, кашльовий і блювотний центри, гальмує секреторну активність травних залоз і рухову функцію шлунково-кишкового тракту, посилює дію інших наркотиків, а також снодійних і анестезуючих речовин. Використовують морфін тільки під суворим контролем лікуючого лікаря у стаціонарах після тяжких операцій, при сильних болях, пов'язаних з патологією внутрішніх органів, травмах, ниркових коліках та у випадку безсоння при больових відчуттях.
При багаторазовому застосуванні морфіну розвивається хвороблива пристрасть до цього препарату, яка називається морфінізмом та супроводжується глибокими психічними розладами і виникненням патологічних змін у внутрішніх органах.
Інший алкалоїд — кодеїн, болезаспокійливі властивості у нього виражені слабше. У терапевтичних дозах він зменшує збудливість кашльового центру, але не пригнічує його. Кодеїн входить до складу різних таблеток від кашлю і заспокійливої мікстури за Бехтеревим. У поєднанні з анальгіном, амідопірином та іншими анальгетиками кодеїн призначають при головних болях і невралгії.
Папаверин має спазмолітичні властивості, знижує тонус гладкої мускулатури і розслаблює її, заспокійливо діє на центральну нервову систему. Призначають папаверин (часто у поєднанні з іншими засобами) при підвищеному артеріальному тиску, стенокардії, мігрені, спазмах кровоносних судин, гладких м'язів органів черевної порожнини.
Призначає лікування препаратами маку снодійного тільки лікуючий лікар. Морфін і кодеїн протипоказані людям похилого віку і дітям до двох років, а також при хворобах печінки, брадикардії (сповільненому серцевому ритмі) дихальній недостатності.