Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла численні, прямостоячі, майже не розгалужені, слабо облистнені, 50—70 см заввишки. Листки чергові, двічіперисторозсічені, з лінійними частками другого порядку; прикореневі і нижні стеблові листки черешкові, решта сидячі. Квітки — в кошиках з черепичастою обгорткою, листочки якої мають по краю широку перетинчасту темно-буру облямівку; крайові квітки (їх до 30) язичкові, темно-рожеві або червоні, серединні квітки трубчасті, жовті. Плід — сім'янка. Цвіте у червні—липні.
Поширення. Маруна червона дико росте в Югославії, Албанії та Греції. В південних районах України її вирощують як лікарську (інсектицидну) рослину, часом дичавіє.
Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб використовують сушені квіткові кошики маруни (Flores Pyrethri insecticidi). Заготовляють їх під час повного цвітіння рослини, коли у більшості кошиків розкриється близько половини трубчастих квіток, за допомогою збиральних машин або вручну, зриваючи руками чи зрізуючи ножицями так, щоб залишки стебел не перевищували 2 см. Зібраний матеріал того ж дня розстилають тонким шаром для сушіння на вільному повітрі (дозволяється на сонці), в приміщенні, яке добре провітрюється, або в спеціальних сушарках при температурі, що не перевищує 70—80°. Висушений матеріал зберігають у сухому приміщенні в щільно закритій тарі. Строк придатності — 1 рік.
Хімічний склад. Надземна частина рослини, особливо кошики, містить піретрини (І і ІІ), цинерини (І і ІІ), ефірну олію, флавонові глікозиди, фітостерини, сесквітерпенові лактони та жирні кислоти. Піретрини — складні ефіри кетоспирту піретролону і хризантемових кислот, а цинерини — складні ефіри кетоспирту цинеролону і хризантемових кислот.
Фармакологічні властивості і використання. Маруну червону використовують як інсектицидний засіб. Інсектицидні властивості зумовлені наявністю в рослині піретринів і цинеринів, які є отрутою контактної дії. Для рослин, теплокровних тварин і людини вони не шкідливі. Порошок із квіткових кошиків (піретрум) і уайтспіритову настойку (фліцид) застосовують у боротьбі проти клопів, бліх, вошей, тарганів, мух, комарів, шкідників овочевих і плодово-ягідних культур та проти паразитів тварин.
Лікарські форми і застосування. Піретрум, фліцид, мазь (1 частина піретруму на 3—5 частин вазелінової олії), 2%-ний екстракт піретруму (розчин діючих речовин у трансформаторній олії) і водна суспензія піротруму (100— 300 г порошку настоюють 24 години в 10 л води;
перед використанням у суспензії розчиняють 30—40 г мила) для обробки місць скупчення комах.