Уродженка Середземномор'я, меліса порівняно недавно з'явилася у середній смузі Росії. Свіже та сушене листя цієї рослини має надзвичайно приємний ніжний цитрусовий аромат.
Меліса — багаторічник. Стебло (як і в усіх представників родини) чотиригранне, заввишки до 1 м. Листки зверху голі, зісподу — опушені, яйцеподібні, загострені на верхівці, з країв зубчасті. Квітки неправильні, двогубі, дрібні, блідо-бузкові чи білі. Найбільш інтенсивно пахне рослина до цвітіння (червень), у липні-серпні аромат значно слабший і менш приємний. Зазвичай мелісу розводять на городах з харчовою та лікарською метою; у південних районах засівають великі площі — рослина непоганий медонос. Інколи меліса дичавіє, особливо в Криму, де трапляється біля доріг, по берегах річок, на галявинах.
Збирають листки рослини до цвітіння, коли вони містять найбільшу кількість ефірної олії. Через місяць можна збирати знову — меліса добре відростає. Сировину розстилають тонким шаром на сухій поверхні й сушать при температурі 25-35 °С, не перевертаючи. Меліса входить до Фармакопеї багатьох західноєвропейських країн.
Листки рослини містять складну ефірну олію, дубильні речовини, гіркоти, органічні кислоти, цукри та мінеральні солі.
Екстракти з листків — ефективний седативний (заспокійливий) засіб. Особливо корисні вони для людей похилого віку. Настої листя знімають спазматичні явища, зменшують напруження гладкої мускулатури кишечнику, діють як засіб, що збуджує апетит — посилюють секрецію травних залоз. Відомі бактеріостатичні та противірусні властивості рослини. Зазвичай мелісу використовують при нервовому збудженні, вегето-судинній дистонії, безсонні, аритмії, перепадах кров'яного тиску, порушеннях травлення, вегетативних неврозах. Часто рослину застосовують у суміші з м'ятою, ромашкою, валеріаною та іншими травами. Свіже листя меліси включають у лікувально-профілактичний раціон: дрібно порізані листки додають у вітамінні салати. Виходить пікантна, ароматна страва.
Зарості рослини, особливо у південних районах, приваблюють бджіл. Проте через довгу трубочку віночка комахи неспроможні зібрати весь нектар, тому медова продуктивність меліси не надто висока — 100-250 кг з 1 гектара. Зате смакові якості цього меду чудові.
Настій листків. З чайні ложки листків на 1 склянку (200 мл) окропу, настоюють 15 хв., проціджують. П'ють теплим малими ковтками перед сном.
Відвар трави (зовнішнє). 75 г трави меліси, 30г суцвіть ромашки лікарської та 75 г листя м'яти перцевої відварюють 5 хв. у 3 л води, проціджують. Відвар виливають у ванну (засіб при вегетативних неврозах).