Вічнозелений кущ родини миртових, 40—80 см заввишки. Листки супротивні, ланцетні, при розтиранні пахнуть. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, розміщені поодиноко або по кілька в пазухах листків. Плід — синювато-чорна ягода. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Походить з Середземномор'я. В Україні в Південному Криму розводять як декоративну та ефіроолійну рослину.
Сировина. Використовують листя, зібране під час цвітіння мирта.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Рослина містить ефірну олію.
Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати Мирта звичайного мають антимікробні властивості. У вигляді відвару або настойки їх вживають при лікуванні ангіни, бронхіту, туберкульозу легень та грипозних захворювань. У стародавній медицині настій плодів на вині вживали як еліксир, що надає людині здоров'я, продовжує життя.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настойку листя (у співвідношенні 1:5, на 70%-ному спирті) по 25—30 крапель 3 рази на день протягом 5—7 днів (при необхідності курс лікування повторюють після 5-денної перерви).