Молодило, як й інші представники Товстолистих (очиток, родіола), гарно виглядає на гірках (альпінаріях). Любителі часто культивують його як декоративну рослину.
Це трав'янистий багаторічник, усього 10-25 см заввишки. Стебла рослини опушені. Прикореневі листки у густих кулястих розетках, яскраво-зелені, голі, м'ясисті. Вони довгастояйцеподібні з клиноподібною верхівкою, вкриті з країв білими війками. Стеблові листки у молодила довгасті, сидячі, голі. Квітки дзвоникоподібні, зібрані у багатоквіткове щиткоподібне суцвіття. Чашолистки червонуваті, а квітки — блідо-жовті чи зеленуваті, шестичленні. Цвітуть з середини червня до осені. Плід збірний, з шести листянок. Молодило росте зазвичай по сухих соснових борах і галявинах, на піщаних ґрунтах. Нерідко трапляється на вапняних відкладеннях на стрімких берегах річок у Європейській частині Росії. В Україні у дикорослому стані зростає на Поліссі, вирощується як декоративна рослина по всій території.
У народній медицині використовують свіжі листки молодила, які збирають у липні—серпні. У надземній частині рослини містяться органічні кислоти, переважно яблучна, та дубильні речовини.
Народні цілителі рекомендують приймати розтерті молоді листки з цукром чи медом при серцевій недостатності. На рани, що довго не загоюються, накладають мазь з дрібно потовчених листків молодила, приготовану на основі смальцю.