Яскраво-жовті та помаранчеві квіти нагідок вогниками горять у другій половині літа в палісадниках та на присадибних ділянках. Гарна і корисна рослина!
Нагідки лікарські — трав'янистий однорічник з прямостійним, розгалуженим вгорі стеблом, заввишки 40-70 см. Листки рослини чергові, нижні — довгасто-оберненояйцеподібні, верхні — ланцетні. Квітки — від солом'яно-жовтих до червоно-помаранчевих, зібрані у верхівкові суцвіття — кошики. Крайні квітки — язичкові, утворюють плоди, серединні — трубчасті, безплідні, цвітуть у липні-серпні. Плід — сім'янка, дозріває у серпні.
Батьківщина нагідок — Центральна і Південна Європа. У Росії та Україні дикорослі нагідки не трапляються, проте рослина широко розповсюджена, її вирощують для медичних потреб на спеціальних плантаціях, саджають на городах і присадибних ділянках.
Для приготування ліків збирають квіткові кошики нагідок без квітконосів, у період майже повного розкриття квіток. Сушать у теплому провітрюваному приміщенні або під укриттям на відкритому повітрі в затінку. Досушують у сушарках при температурі 40-45 °С. Термін придатності сировини — 1 рік.
Квітки містять близько 3% каротиноїдів, флавоноїди, сапоніни, ефірну олію, смолисті,
гіркі та дубильні речовини, органічні кислоти, ферменти, вітамін Є, алкалоїди та інші сполуки.
Квітки нагідок здавна застосовують у народній медицині, дозволені вони до використання й у науковій медицині, входять до Державної Фармакопеї Росії. Рослина виявляє бактерицидну, протизапальну, ранозагоювальну, кардіотонічну та заспокійливу дію, її препарати знижують кров'яний тиск, інтенсифікують обмінні процеси у печінці, поліпшують її секреторну функцію.
Найбільш широко настої і настойки квіток календули використовують зовнішньо. Для лікування тріщин шкіри і герпесу призначають 10%-ний настій квіткових кошиків на оливковій олії. Розчином спиртової настойки календули (1 чайна ложка настойки на склянку кип'яченої води) лікують жирну себорею, екземи, гнійничкові захворювання та обмороження, полощуть ним ротову порожнину і горло при стоматитах, гінгівітах, пародонтозі, тонзилітах та ангінах. Призначають цей засіб для спринцювань при лікуванні ерозії шийки матки і трихомонадного кольпіту. Цей же розчин використовують для ванночок і мікроклізм при тріщинах заднього проходу та проктиті. Розчин подвійної концентрації (1 чайна ложка настойки на півсклянки кип'яченої води) застосовують для компресів та примочок при очних хворобах (блефариті, кон'юнктивіті).
Препарати нагідок ефективні при серцево-судинних захворюваннях, що супроводжуються тахікардією, задишкою та набряками. Настій чи настойку рослини при цьому приймають внутрішньо. Допомагають ці лікарські форми при нудоті у вагітних (препарат приймають перед їдою протягом 2-3 тижнів).
3 квіток календули виробляють препарати для лікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також гострих гастритів.
У народній медицині настій і настойку квіткових кошиків нагідок вживають при бронхітах, рахіті, жовтяниці, захворюваннях сечового міхура і селезінки, нервовому збудженні та запамороченні.
Нагідки широко застосовують у гомеопатії.
Настойка квіток. Готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:10. Приймають по 15-20 крапель 3-4 рази на день.
Настій квіток. 2 столові ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 2 год., проціджують, охолоджують. Приймають по 1/2 склянки 4 рази на день до їди.