Рідко, але інколи буває, що латинська назва рослини повністю співпадає з російським чи українським еквівалентом. Проте ще рідше латинська і українська родові назви співпадають, а російською — означають зовсім іншу рослину. У випадку з настурцією лікарською саме так і відбулося. Її латинська родова назва — Nasturtium, тобто настурція, хоча та рослина, яку в Росії називають настурцією (красоля велика (Tropaeolum majus)), зовсім на неї не схожа. Ось такі цікаві накладки трапляються інколи з науковими назвами рослин.
Настурція лікарська — трав'янистий багаторічник заввишки 10-60 см, з порожнистим, висхідним, розгалуженим стеблом. Біля основи воно лежаче й укорінене. Листки перисторозсічені, нижні — з трьома, а верхні — з трьома-сімома парами довгастих виїмчасто-городчастих бокових часток. Верхівкова частка листка — округла чи яйцеподібна. Квітки чотирипелюсткові, білі, зібрані у короткі китиці, цвітуть з травня по вересень. Плід — стручок. Росте рослина біля струмків, джерел, на болотах, а інколи й у самій воді. Трапляється досить рідко, частіше у південних областях Росії, а в Україні — у Карпатах, на заході лісостепової та південному заході степової зони, у горах та південній частині Криму, на Розточчі-Опіллі.
Використовують настурцію тільки у народній медицині, причому частіше — свіжу рослину, оскільки при сушінні вона втрачає більшу частину діючих речовин. Заготовляють траву в період цвітіння, зрізуючи її ножем або серпом.
Свіжа сировина містить ефірну олію, глікозид гліконастурцин, органічні кислоти, дубильні речовини, цукри, каротин (провітамін А), аскорбінову кислоту (вітамін С), вітаміни В1, В2, Е, макро- та мікроелементи, у тому числі йод (5 мг%).
Настурція має багато цінних лікарських властивостей: сечогінні, протизапальні, легкі проносні й протиалергічні. Експериментально доведено, що вона також виявляє глистогінну дію.
Завдяки ефірній олії, близькій за складом до гірчичної, високому вмісту різних вітамінів, макро- та мікроелементів, препарати зі свіжої рослини рекомендують для лікування різних шкірних хвороб, особливо сверблячих екзем. Допомагає настурція лікарська і при захворюваннях щитоподібної залози, її використовують для лікування тяжких бронхітів з виділенням гнійного харкотиння. Але це ще не усі цілющі властивості рослини. Її застосовують при гастритах, гострих й хронічних нефритах, жовчнокам'яній і сечокам'яній хворобах, жовтяниці, цинзі, анемії. Найбільш зручна форма вживання настурції — салат зі свіжого листя (звідси й назва крес-салат) чи свіжий сік рослини.
Рослину культивують як пряну (для приправ) у Західній Європі та США.
Салат зі свіжого листя. 1-2 пригорщі свіжого листя, нарізаного у вигляді салату, один раз на день протягом 3-4 тижнів.
Свіжий сік рослини. По 1 чайній ложці З рази на день.