Дерев'яниста ліана родини ластівневих. Стебло витке, 4—8 (12) м завдовжки, з червонавою корою, вкритою жовтаво-бурими сочевичками. Листки супротивні, прості, яйцевидні або овальні, цілокраї; 5—10 см завдовжки, короткочерешкові. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в нещільні дво-шестиквіткові напівзонтики; віночок зеленаво-бурий або зеленаво-фіолетовий, зрослопелюстковий, з п'ятироздільним відгином, по краях волохатий. Плід— багатонасінна листянка; насінини з чубком. Цвіте з квітня по червень.
Поширення. Обвійник грецький трапляється в Південному Криму і зрідка в Одеській області (м. Вилкове) серед чагарників, по вологих прибережних місцях. На півдні країни його іноді розводять як декоративну рослину, часом він дичавіє.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують кору обвійника (Cortex Periplocae graecae). Заготовляють кору рано навесні під час сокоруху, здираючи її з заздалегідь зрізаних бокових гілок розрізаними вздовж трубками або жолобками, і сушать на відкритому повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях. Штучне сушіння проводять при температурі 60°. Сухої кори виходить 36—40%. Зберігати кору обвійника треба окремо від іншої лікарської сировини, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад. Кора обвійника грецького містить серцевий глікозид периплоцин, 4-метоксисаліци-ловий альдегід, дубильні речовини та цукри.
Фармакологічні властивості і використання. Основною діючою речовиною кори обвійника є глікозид периплоцин, який діє на серце подібно до серцевих глікозидів наперстянки і строфанту: поліпшує серцеву діяльність, уповільнює ритм серця, підвищує діурез, зменшує набряки й застійні явища у внутрішніх органах. Дослідами встановлено, що обвійник має всі властивості наперстянки, за винятком центральної дії на блукаючий нерв. На відміну від строфанту, обвійник має слабшу біологічну активність (у 3—4 рази), меншу токсичність і не кумулюється в організмі. Обвійник грецький призначають при серцево-судинній недостатності 1-го і 2-го ступенів та при органічних пороках мітрального клапана. При тяжких ураженнях міокарда, що супроводяться значними порушеннями кровообігу й різко вираженою гіпертонією, препарати обвійника не дають терапевтичного ефекту.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо— настій кори (1 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день;
настойку (готують на 40%-ному спирті у співвідношенні 1:10) по 5—10 крапель 2—3 рази на день.
Обвійник грецький — отруйна рослина. Лікування треба проводити під постійним наглядом лікаря.