Однорічна трав'яниста напівпаразитна рослина родини ранникових. Стебло розгалужене, рідше — просте, червонаво-буре, опушене, 5—50 см заввишки. Листки прості, супротивні, голі, яйцевидні, по краю — з 3—5 довгозагостреними зубцями з кожного боку. Квітки двостатеві, неправильні, пазушні, у верхівкових колосовидних облистнених суцвіттях; віночок блідо-фіолетовий, з жовтими цятками і темно-фіолетовими жилками на нижній губі. Плід — коробочка. Цвіте у червні — вересні.
Поширення. Росте в лісах, по чагарниках, на луках майже по всій території України (немає в Криму).
Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Сухої сировини виходить 20%.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава містить глікозид аукубін, смоли, гіркі й дубильні речовини, ефірну олію, барвники тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати рослини мають протизапальні, в'яжучі й гіпотензивні властивості. В народній медицині настій трави п'ють при простуді, гарячці, а також, як зовнішній засіб при захворюваннях очей, діатезі, дитячих екземах та для покращення росту волосся.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій (1 столова ложка трави на 400 мл окропу, настоюють до охолодження) по півсклянки 4 рази на день.
Зовнішньо — настій (готують, як у попередньому прописі) для промивань, примочок, миття голови тощо.