Різні види очитків садівники-любителі розводять на своїх ділянках в альпінаріях (на гірках). Рослини добре приживаються і прикрашають гірки соковитою зеленню, та й квітучий очиток чудово виглядає у цих композиціях.
Очиток їдкий — невисока, усього 5-15 см, багаторічна трав'яниста рослина. Стебла у неї численні, м'ясисті; квітконосні — висхідні, вегетативні — зазвичай лежачі. Листки дрібні, сидячі, широкояйцеподібні. На вегетативних пагонах вони розташовані як черепиця, у 5-6 рядів, на квітконосах — рідше. Квітки двостатеві, правильні, у розгалужених щиткоподібних суцвіттях. Зовні нагадують золотисто-жовті зірочки. Цвітуть у травні-червні. Плід — збірна листянка. Росте очиток переважно на сухих піщаних грунтах, кам'янистих осипах, луках, у світлих лісах і серед чагарників здебільшого у південній частині Європейської території Росії та по всій Україні.
Для медичних потреб збирають надземну частину під час цвітіння. Робити це потрібно обережно, щоб свіжий сік рослини не потрапив на шкіру, оскільки він спричинює виникнення запалення і пухирів. Сушать зібрану траву на відкритому повітрі у затінку чи в сушарці при температурі близько 40 °С. Перед сушінням рослину занурюють на 1-2 хв. в окріп. Зберігають готову сировину в сухому місці та використовують тільки у народній медицині.
Надземна частина рослини містить суму алкалоїдів (близько 0,2%), дубильні речовини, глікозиди, аскорбінову кислоту (вітамін Є), рутин (вітаміноподібну речовину з групи флавоноїдів), органічні кислоти, цукри, рослинний віск і слиз.
Відомо, що препарати очитка їдкого посилюють моторику кишечнику, активізують дихання, знижують артеріальний тиск, виявляють загальнозміцнювальну дію. Народні цілителі використовують настій надземної частини очитка при епілепсії, недокрів'ї, атеросклерозі, жовтяниці (гепатиті). Він також сприяє збільшенню сечовиділення і діє як проносний засіб. У суміші з іншими рослинами (омела біла, глід криваво-червоний) очиток призначають при гіпертонічній хворобі. Зовнішньо (у вигляді мазі) рослину використовують при шкірних захворюваннях, для лікування забитих місць. Вважають, що припарки зі свіжої трави очитка їдкого є ефективним засобом при новоутвореннях.
Славиться очиток і як медонос. Бджоли відвідують його охоче, особливо у посуху, оскільки рослина продукує нектар навіть у сухий час. Медова продуктивність очитка — до 150 кг з 1 гектара — вагомий додаток цінного, золотието-жовтого меду, який вважається одним з найкращих.
Настій трави. 2 столові ложки сировини на 400 мл окропу. Настоюють 2 год., проціджують. Приймають по 1/2 склянки 4 рази на день до їди.
Гіпотензивний збір. 1 чайну ложку суміші (порівну) трави очитка їдкого, листя омели білої, квіток глоду криваво-червоного на 200 мл окропу. Настоюють до охолодження, проціджують. Приймають по 1/3 склянки на день через півгодини після їди.
Мазь із трави. 1 частина порошку подрібненої трави очитка на 4 частини вершкового масла чи вазеліну. Змащують мозолі, бородавки, гнійні рани та виразки.