Багаторічна трав'яниста зимовозелена щільно- (на відкритих місцях) або пухкодерниста (в лісах) рослина родини осокових. Має косе, міцне, розгалужене кореневище, вкрите шорсткими лусками. Стебла сплюснуто-тригранні, 30—45 см заввишки, у верхній частині шорсткі, в нижній третині — облистнені, при основі одягнені бурими розщепленими на волокна листковими піхвами. Листки трирядні, лінійні (5—7 см завширшки і 40—50 см завдовжки), зелені з сизуватим відтінком, жолобчасті, з двома жилками і загорнутими наспід краями. Квітки одностатеві (рослини однодомні), без оцвітини, зібрані в 2—3 розсунуті колоски. Верхній колосок тичинковий, коричневий, булавовидний, 1,5—2 см завдовжки. Нижні колоски маточкові, зеленаво-коричневі, яйцевидні, 1,5—2,5 см завдовжки, на прямих міцних шорстких ніжках, що виходять з пазух приквіткових листків; покривні луски з шиловидним вістрям, каштанові, посередині зелені, з трьома жилками. Плід — горішок, що міститься в оберненояйцевидному, круглястому (до 5 мм завдовжки), жовтаво-зеленому, з невиразними жилками, вкритому негустими щетинками мішечку, звуженому на верхівці в короткий іржавий, з шорстким краєм носик. Цвіте у квітні.
Поширення. Осока парвська росте в листяних лісах Західного, Правобережного і Лівобережного Лісостепу України.
Заготівля і зберігання. До 1983 року траву осоки парвської використовували в науковій медицині як сировину для виготовлення препарату бревіколіну. В народній медицині з лікувальною метою використовують сушені кореневища і коріння рослини, які заготовляють пізно восени.
Хімічний склад. Усі частини рослини містять алкалоїди бревіколін (у корінні — 50% і в листі — 95%), бревікарин (відповідно 45 і 4%) і гарман (5% і 1%).
Фармакологічні властивості і використання. Головною діючою речовиною осоки парвської є алкалоїд бревіколін, який виявляє спазмолітичну й гіпотензивну дію, підвищує тонус і посилює скорочення матки й кишечника, стимулює дихання, здійснює фармакологічну денервацію органів (не впливаючи на виконавчі органи безпосередньо, зменшує надходження до них нервових імпульсів по симпатичних і парасимпатичних нервах). Бревіколіну гідрохлорид застосовували (у 1983 році препарат виключено з Державного реєстру лікарських засобів) для стимулювання родової діяльності та при маткових кровотечах після аборту і пологів. Рідше його використовували для лікування гіпертонічної хвороби, лівошлуночкової недостатності, бронхіальної астми та облітераційного ендартеріїту. В народній медицині препарати осоки парвської використовують при гіпертонічній хворобі, бронхіті, різних висипах, фурункульозі, алергії, подагрі й ревматизмі.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій кореневищ з корінням (2 чайні ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 8 годин, проціджують) по півсклянки 3 рази на день;
згущений відвар кореневищ з корінням (30 г сировини на 650 мл води, варять у закритій посудині доти, поки не випарується третина рідини, одержаний відвар настоюють ще 2 години, проціджують) по чверті склянки 3 рази на день.