Багаторічна трав'яниста сіро-зелена рослина родини осокових. Має довгі (іноді довші за 1 м) дерев'янисті кореневища. Стебло тригранне, гладеньке, 10—60 см заввишки. Листки лінійні, 2—5 мм завширшки, довші за стебло, зісподу густоволосисті. Квітки одностатеві, без оцвітини, зібрані в колоски; тичинкові колоски вузькоциліндричні, світло-коричневі, 15—30 мм завдовжки; маточкові — короткоциліндричні, на прямих тонких ніжках, 15—40 мм завдовжки. Плід — горішок. Цвіте у травні.
Поширення. Росте по всій території України.
Сировина. Використовують кореневище з корінням.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Кореневища містять дубильні, смолисті й слизисті речовини, сапоніни, кумарин та сліди ефірної олії. Фармакологічні властивості і використання. Експериментально доведено, що препарати з кореневищ осоки мають відхаркувальні властивості. В народній медицині настій кореневищ з корінням п'ють при бронхіті та нервових захворюваннях.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — холодний настій (1 чайна ложка сировини на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 8—10 годин, проціджують) по 1 столовій ложці через кожні 2 години;
гарячий настій (1 столова ложка сировини на 500 мл окропу, настоюють 2 години, проціджують) по півсклянки 4 рази на день.