Багаторічна трав'яниста гола рослина родини паролистових. Стебла численні, 48—80 см заввишки, біля основи нерідко здерев'янілі. Листки супротивні, з однією парою м'ясистих косих видовжено-обернено-яйцевидних листочків. Квітки двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, розміщені по 2 в пазухах листків; пелюстки білі, біля основи оранжеві. Плід — коробочка. Цвіте у травні — серпні.
Поширення. Зустрічається в Криму та в південних районах Степу по приморських берегах, на піскуватих і солончакуватих місцях, рідше — як бур'ян по засмічених місцях, коло жител.
Сировина. Використовують корені і листя.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Листя містить алкалоїди, зокрема зигофабагін, сапоніни, дубильні речовини, аскорбінову кислоту.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати трави Паролиста звичайного мають бактерицидні властивості. Чай, приготовлений з листя рослини, вживають при занепаді сил, ослабленні серцево! діяльності, а також як глистогінний засіб. Подрібнене свіже листя прикладають до фурункулів і ран. Як ранозагоювальний засіб використовують корінь, розтертий зі смальцем.
Лікарські форма і застосування. Внутрішньо — подрібнене листя заварюють як чай (1 чайна ложка на 200 мл окропу) і п'ють по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Рослина отруйна!