Деякі дослідники вважають, що паслін чорний майже так само небезпечний, як і паслін солодко-гіркий. Інші визнають цю рослину не тільки безпечною, а й їстівною. У Сибіру та Поволжі, наприклад, традиційно пекли пироги з пасльоном, їли сирі ягоди, а листя використовували для приготування салатів.
Паслін чорний — однорічна трав'яниста рослина 10-70 см заввишки. Стебло у неї прямостійне, розгалужене, вгорі дещо сплюснуте. Листки яйцеподібні, загострені, цілокраї чи виїмчасто-зубчасті. Квітки білі, на пониклих квітконіжках, зібрані у зонтикоподібні завійки, цвітуть з червня до вересня. Плід — чорна (рідше зелена) ягода. Як виняток, бувають особини пасльону з білими, жовтуватими чи червонуватими плодами. Росте на городах, забур'янених місцях біля житла, у прирічкових чагарниках. Звичайна рослина у південній частині Європейської території Росії, Західному та Східному Сибіру — до 56-57° північної широти. Зростає також в Україні (по всій території), Середній Азії, на півночі Казахстану, є на Кавказі.
Для медичних потреб використовують надземну частину рослини , її плоди і квітки. Траву і квітки збирають під час цвітіння, застосовують свіжими або сушать, розкладаючи тонким шаром, на відкритому повітрі у затінку чи у провітрюваному приміщенні. Готову сировину зберігають у щільно закритих банках, окремо від інших лікарських рослин. Плоди збирають у стадії повної стиглості — незрілі плоди токсичні. Використовують їх свіжими. Паслін чорний входить до Фармакопеї Англії, Франції, Туреччини, Португалії і Венесуели. У Росії та Україні його застосовують тільки у народній медицині.
У надземній частині рослини містяться алкалоїди, глікоалкалоїди, вітаміни, амінокислота аспарагін, фітостерин, дубильні речовини (до 10%), сапоніни, лимонна кислота (у листках — до 4,95%), аскорбінова кислота (вітамін С) (24-184 мг%) і каротин (провітамін А). Зрілі плоди містять дубильні речовини, антоціанові пігменти, вітамін С (до 1630 мг%), органічні кислоти і цукри. З хімічного складу видно, що зрілі плоди не отруйні.
Настій трави пасльону призначають як заспокійливий (седативний), спазмолітичний, знеболювальний, сечогінний, пом'якшувальний і протизапальний засіб. Цим препаратом лікують неврози, головні болі, кашель, бронхіальну астму, шлунково-кишкові коліки, спазми сечового міхура, геморой. Призначають настій внутрішньо також при схильності до припадків, подагричних і ревматичних болях, нерегулярних менструаціях.
Свіжі плоди рекомендують вживати при гіпертонічній хворобі та атеросклерозі, нічних полюціях, геморої і ревматизмі. Використовують їх як легкий проносний послаблювальний засіб; ефективні вони також для вигнання деяких гельмінтів. Настій квіток пасльону рекомендують при ревматизмі, бронхітах і як сечогінний засіб.
Зовнішньо препарати пасльону використовують для полоскань при запаленні слизової оболонки рота, гнійничкових захворюваннях ясен, ангінах і для лікувальних ванн при геморої. Настої пасльону заспокоюють свербіння при екземах і псоріазі.
Гомеопати застосовують рослину при отруєнні матковими ріжками і судомах.
Настій трави. 1 чайну ложку подрібненої на порошок сировини заливають 150 мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані 10 хв., проціджують. Приймають по 1 чайній ложці двічі на день.
Порошок трави. Подрібнену на порошок траву приймають на кінчику ножа тричі на день протягом тижня. При шкірних хворобах.
Свіжі плоди. По 5-6 г на прийом при гіпертонічній хворобі та атеросклерозі.
Відвар плодів. 2-3 столові ложки плодів відварюють у 200 мл киплячої води протягом 10 хв., настоюють 2 год., проціджують. Приймають по 1/4 склянки 4 рази на день. При геморої, ревматизмі, а також як легкий проносний засіб.
Настій квіток. 1 чайну ложку сировини настоюють 2 год. у склянці окропу, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Відхаркувальний, сечогінний, протиревматичний засіб.
Сік з плодів (зовнішнє). З столові ложки соку на півсклянки холодної кип'яченої води. Для полоскань.
Настій трави (зовнішнє). 8 столових ложок сировини на 2 л окропу, настоюють 3-4 год., проціджують. Для сидячих ванн при геморої.