Багаторічна (в культурі — однорічна) трав'яниста рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, розгалужене, 30—100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, цілокраї, ланцетні, яйцевидно-ланцетні, яйцевидні або видовжено-яйцевидні, 2—14 см завдовжки, загострені, при основі клиновидні. Квітки правильні, двостатеві, одиничні або по 2—3 в розвилках стебла; віночок колесовидний, до середини п'ятироздільний, білий або жовтуватий, рідко — червонуватий або фіолетовий. Плід — повисла суха ягода, яскраво-червоного, рідше — зеленого або жовтуватого кольору. Цвіте у червні—серпні, плодоносить у серпні—вересні.
Поширення. Походить з Центральної Америки. По всій території України культивують як овочеву рослину.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують стиглі висушені плоди гірких сортів перцю (Fructus Capsici). Збирають плоди перцю в міру їхнього достигання й сушать на сонці. Готову сировину зберігають у сухих провітрюваних ізольованих приміщеннях. Строк придатності — 3 роки. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад. Плоди перцю містять алкалоїд капсаїцин (0,03—0,2%), аскорбінову кислоту (до 400 мг %), каротиноїди (Р-каротин, нео-р-каротин, псевдо-а-каротин, р-каротин-епоксид, цитроксантин, криптоксантин, зеаксантин, антераксантин, віолаксантин, капсантин тощо), флавоноїди, глюкоалкалоїд соланін, кумарин скополетин, ефірну (понад 1%) і жирну (4—16%) олію, сірку, хлор і кремнезем, солі калію, натрію, кальцію, заліза, алюмінію та фосфору.
Фармакологічні властивості і використання. Настойку плодів перцю призначають усередину для збудження апетиту й покращення травлення. Зовнішньо, у вигляді розтирання, настойку використовують при ревматичному і м'язовому болі, радикуліті, невралгії та ознобишах. Настойка перцю входить до складу мазі від обмороження, складно-перцевої мазі, перцево-аміачного і перцево-камфорного лініментів тощо, а екстракт перцю густий — до складу перцевого пластиру. Вживання перцю протипоказане при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при гострих і хронічних гастритах, ентеритах і колітах, гострих і хронічних гепатитах і холециститах (у стадії загострення) та при захворюваннях нирок.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настойку плодів (готують на 90%-ному спирті у співвідношенні 1:10) по 10—15 крапель у чарці води 3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Зовнішньо — розтирання настойкою (готують, як у попередньому прописі);
мазь від обмороження (Unguentum contra congelationem) втирають у відкриті частини шкіри для профілактики обморожень;
капситрин (Capsitrinum), лінімент перцево-аміачний і лінімент перцево-камфорний використовують для розтирання при невралгіях, міозитах тощо;
пластир перцевий (Emplastrum Capsici) використовують як відволікальний і болетамувальний засіб при радикулітах, невралгіях, міозитах, люмбаго тощо (перед накладанням пластиру шкіру знежирюють спиртом, ефіром або одеколоном і протирають насухо);
капсин (Capsinum) для розтирання при суглобовому і м'язовому ревматизмі, артритах та ексудативному плевриті; камфоцин (Camphocinum) для розтирання при ревматизмі й артритах;
настойку перцю змішують з подвійною кількістю рослинної олії й використовують для розтирання при радикуліті, ревматичних болях у суглобах та при міозиті.