Перстач гусячий - лапчатка гусиная

Перстач гусячий (Potentilla anserina);гусяча лапка, рябинник дорож­ній; лапчатка гусиная

Багаторічна кореневищна трав'я­ниста рослина родини розових. Головне стебло вкорочене, з ро­зеткою прикореневих листків, із пазух яких виходять довгі (15—40 см завдовжки) повзучі укорі­нювані в вузлах пагони. Листки непарноперисті, короткочерешкові, овальні або видовжені; лис­точки (їх 6—11 пар) видовженооберненояйцевидні або видовженоеліптичні, глибокопилчасті, зі­споду сріблясто-шовковисті, звер­ху зелені або прилегловолосисті й сіруваті. Квітки правильні, дво­статеві, 1—2 см у діаметрі, золо­таво-жовті, одиничні, на довгих квітконіжках, що виходять з при­кореневої розетки або з повзу­чих пагонів; чашолистків і пелюс­ток по 5. Плід складається з горішковидних сім'янок; зав'язь і сім'янки голі. Цвіте з травня по серпень.

Поширення. Перстач гусячий рос­те по всій території України на берегах річок, по вологих місцях на луках і особливо на випасах.

Заготівля і зберігання. Для медич­них потреб використовують тра­ву (Herba Anserinae), кореневище (Rhizoma Anserinae) і зрідка пло­ди (Fructus Anserinae) перстачу. Траву заготовляють під час цві­тіння рослини; кореневища — вес­ною, поки немає листя, або восе­ни, коли листя зів'яне; плоди — восени в стадії повної стиглості. Зібрану траву використовують свіжою (у вигляді соку) або су­шать, розстеливши тонким ша­ром у затінку на протязі або в добре провітрюваному приміщен­ні. Кореневища викопують із зем­лі, добре обмивають водою, обрі­зують гнилі та ушкоджені час­тини, очищають від корінців і після пров'ялювання на повітрі сушать на горищі, під наметом чи в теплій кімнаті. Зібрані пло­ди при потребі досушують. Гото­ву сировину зберігають у короб­ках або в паперових мішечках.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Кореневища і тра­ва містять 10—18% дубильних речовин, значну кількість аскор­бінової кислоти (у листі — 220—297, у кореневищах — до 105,6 мг %); у кореневищах, крім того, є тритерпеновий сапонін тормен­тол, хінна кислота, барвники та крохмаль; у траві — ефірна олія (0,28%), гіркоти, флавоноїди (кверцетин, кемпферол, мірице­тин, дельфінідин та ціанідин), р-кумарова, ферулова й елагова кислоти та смоли.

Фармакологічні властивості і ви­користання. В народній медицині лікування перстачем гусячим ду­же популярне. Використовують його болетамувальні, в'яжучі, кровоспинні й «кровоочисні» вла­стивості, здатність підвищувати діурез, стимулювати виділення шлункового соку і жовчі, регулю­вати функціональну діяльність товстої кишки й запобігати запо­рам. Спазмолітичні властивості рослини відомі не лише з досві­ду народної медицини, а й під­тверджені фармакологічними до­слідами. Характерно, що роз­слаблюючий вплив препаратів перстачу поширюється в першу чергу на гладенькі м'язи травно­го тракту і матки, дещо менше — на жовчовивідні шляхи і зовсім не поширюється на органи се­човивідної системи і кровоносні судини. Особливістю цієї росли­ни є те, що діє вона повільно і те­рапевтичний ефект настає після тривалого вживання препаратів. Застосування препаратів перста­чу показане при судомі різного характеру і навіть при правці, при спазматичних шлункових бо­лях, при поносах, що супроводять­ся кишковими коліками, при альгоменореї й субінволюції матки, при нирковокам'яній та жовчно-кам'яній хворобах, при різних внутрішніх кровотечах, у разі мігрені, бронхіту, грудної жаби й дизентерії. Єдиної думки щодо дії окремих частин рослини не існує. Більшість дослідників у зга­даних вище випадках рекоменду­ють застосовувати траву, вважа­ючи препарати з кореневищ ефек­тивними лише при катарах шлун­ка і кишечника, при виразковій хворобі шлунка, проносах, дизен­терії та внутрішніх кровотечах. При сильних маткових болях і при болісних менструаціях най­ефективнішим засобом вважаєть­ся настій плодів на молоці в по­єднанні з компресом з настою трави на нижню частину живота. Настій трави на козиному кип'я­ченому молоці рекомендується народною медициною як сильний сечогінний засіб, що не подраз­нює нирок. Свіжий сік з перста­чу гусячого в суміші з свіжим соком жита посівного вживають при жовчнокам'яній хворобі та при хворобах печінки. Салати з молодого листя перстачу вжива­ють як джерело вітаміну С і для профілактики судоми. Для місце­вого лікування використовують свіжий сік і настій трави перста­чу: соком промивають рани і роб­лять примочки на гнійні виразки; настоєм полощуть рот при гінгі­вітах і стоматитах, при кровото­чивості ясен, тріщинах і виразках на язиці, при болі зубів, роблять місцеві ванни, обмивання і при­мочки при висипах на шкірі. Тра­ва перстачу гусячого входить до складу сумішей, з яких готують лікувально-профілактичні ванни для дітей і дорослих.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій трави (2—4 сто­лові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1/3 склянки 3 рази на день до їди;

відвар кореневищ (1 столова лож­ка сировини на 200 мл окропу) по 2 сто­лові ложки 4 рази на день до їди;

настій насіння (1 чайна ложка сировини на 200 мл води або кип'я­ченого молока, кип'ятити 5 хв) по півсклянки вранці і ввечері;

суміш (порівну) свіжого соку перстачу гу­сячого з свіжим соком жита посів­ного по 1 столовій ложці 3 рази на день;

столову ложку суміші тра­ви перстачу гусячого, гірчака перцево­го і листя меліси лікарської, взятих у співвідношенні 3:2: 1, настоюють 10 хвилин на 200 мл окропу і п'ють по три склянки на день при болісних менструаціях;

столову ложку суміші (порівну) трави перстачу гусячого, лис­тя меліси лікарської й коріння вале­ріани лікарської настоюють 10 хвилин на 200 мл окропу і п'ють по третині склянки 3 рази на день при спазмах кишечника, грудній жабі та при мен­струальних болях;

2 столові ложки су­міші трави перстачу гусячого, рути садово) і полину гіркого, плодів ялів­цю звичайного, взятих у співвідношен­ні 2:2:3:3, заливають 500 мл води, кип'ятять 5 хвилин, проціджують, охо­лоджують і п'ють по 400 мл протягом 5 днів з першого дня місячних при гіпоменструальному синдромі;

2 чайні лож­ки суміші (порівну) трави перстачу гусячого і деревію звичайного, коріння валеріани лікарської настоюють до охолодження на склянці окропу, про­ціджують і п'ють по 400 мл на день з першого дня менструації до її закін­чення при гіперполіменореї;

столову ложку суміші (порівну) трави перстачу гусячого, деревію звичайного і чисто­тілу звичайного та квіток ромашки лі­карської настоюють до охолодження на 200 мл окропу, проціджують і п'ють по 1 склянці двічі на день при патоло­гічному клімаксі;

салат: подрібнене листя перстачу гусячого, щавлю й ци­булі посолити, додати оцту, змішати, заправити вершками, присипати под­рібненим листям кропу (на 150 г моло­дого листя перстачу беруть 50 г щавлю, 25 г зеленої цибулі та 20 г вершків, а сіль, оцет і кріп — на смак).

Зовнішньо — місцеві ванни, обми­вання, примочки і полоскання насто­єм трави (4 столові ложки сировини на 600 мл води, кип'ятити 5 хвилин, настояти 2—4 години, процідити); 2 сто­лові ложки суміші (порівну) трави перстачу гусячого і квіток ромашки лі­карської настоюють 20 хвилин на 1 л окропу, проціджують і використову­ють для спринцювань і ванночок при вульвовагініті;

змащування ран і трі­щин маззю (1 столову ложку корене­вищ зміщують з 1 склянкою вершко­вого масла, доводять до кипіння на слабому вогні, кип'ятять 5 хвилин і про­ціджують, не охолоджуючи);

лікуваль­но-профілактична ванна для дітей (де­зинфікує, заспокоює, стимулює обмін речовин, лікує різні алергічні захво­рювання, особливо ексудативний діа­тез, виявляє загальнозміцнюючу дію): 150—200 г суміші трави перстачу гу­сячого, материнки звичайної, череди трироздільної і медунки лікарської та листя берези бородавчастоїі кро­пиви дводомної, взятих у співвідно­шенні 5:3:5:5:3:5, заливають 5 л холодної води, доводять до кипіння, настоюють 40—50 хвилин, проціджують і вливають у ванну (температура во­ди 36—38°, тривалість процедури — 10—20 хвилин, приймають 1—2 рази на тиждень);

лікувально-профілактична ванна для дорослих (стимулює й регу­лює обмін речовин в організмі, вияв­ляє загальнозміцнюючу дію): 250 г су­міші (порівну) трави перстачу гусячо­го, кропиви дводомної, вівса посівно­го, череди трироздільної і материнки звичайної та листя берези бородавчас­тої, коріння з молодим листям лопуха справжнього й коріння з молодим лис­тям кульбаби лікарсько) змішують з 250 г сінної потерті, заливають 10 л холодної води, доводять до кипіння, настоюють 40—50 хвилин, проціджу­ють і вливають у ванну (температура води 36—39°, тривалість процедури — до 20 хвилин, приймають 1—2 рази на тиждень).