Зовні ця рослина дуже нагадує жовтець. Проте якщо придивитися уважніше, то можна помітити, що у жовтцю листки голі, неонушені, а у перстачу — вкриті волосками. Перстач прямостійний — багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-40 см, з товстим шишкоподібним кореневищем. В особин, що зростають на сухих і підвищених місцях, кореневища дрібніші. Листки рослини трійчасті, краї схожі на лезо пили — пилчасті. Квітки яскраво-жовті, відносно великі. На відміну від інших представників родини Розових (перстач прямостійний — троюрідний брат розкішної троянди), на квітках не п'ять пелюсток, а чотири. Цвіте у травні—червні. Плід — збірний з 8-15 сім'янок. Перстач прямостійний — звичайна рослина у середній смузі Росії на вологих луках, узліссях, вирубках. В Україні росте у лісах, по краях боліт, на вологих луках на півдні лісостепової зони, на Поліссі, у Карпатах та Прикарпатті, значно рідше — у степовій зоні.
Для медичних потреб використовують кореневища рослини, які містять дубильні, смолисті речовини, органічні кислоти, ефірну олію, мікро- та макроелементи, а також крохмаль. Заготовляють сировину напровесні або восени. У спеціалізованих аптеках відпускають брикети кореневищ перстачу прямостійного. Термін зберігання — 6 років.
Настої кореневищ перстачу прямостіиного зупиняють кровотечі різного походження, виявляють в'яжучу дію і є незамінними при розладах кишечнику. Крім того, їх використовують при різних запальних процесах. З кореневищ перстачу також готують відвари і спиртові настойки, які застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Настойка кореневищ перстачу на горілці сприятливо впливає на травлення, допомагає при розладах шлунка, її приймають по 1 чарці 2-3 рази на день. Відвар і мазь з кореневищ використовують зовнішньо при тріщинах шкіри, мокнучих ранах та екземі. Добре діють полоскання відваром перстачу при захворюваннях ротової порожнини, але для зовнішнього застосування (полоскань та промивань) розчин беруть у 2-3 рази міцніший, ніж для вживання внутрішньо.
Побічних ефектів відвари та настої перстачу прямостійного не викликають, але не потрібно приймати їх при нормальній роботі кишечнику — вони сильно закріплюють. Кореневища рослини разом з іншими травами входять до складу багатьох в'яжучих, закріплювальних та кровоспинних чаїв.
Спиртовий екстракт кореневищ, а також їхній густий настій застосовують як харчовий барвник (насиченого бордового кольору) у кондитерській і лікеро-горілчаній промисловості.
Відвар кореневищ. 1 столова ложка подрібнених сухих кореневищ на 200 мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані протягом 15 хв., проціджують, доводять кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1 столовій ложці 3-5 разів на день до їди.