Багаторічна кореневищна трав'яниста з густим повстистим опушенням рослина родини розових. Стебло прямостояче, тонке, 10—30 см часто-п'ятироздільні (верхні — трійчасті), зверху голі чи розсіяноволосисті, яскраво-зелені, з полиском, зісподу — білуватоповстисті; прикореневі листки — на довгих черешках, у період цвітіння рослини вони в'януть і відмирають; стеблові — численні, короткочерешкові, малозубчасті, з неоднаковими, по краю загорнутими зубцями; верхні — сидячі. Квітки правильні, двостатеві, 9—12 мм у діаметрі, світло-жовті, в розчепіреному волотисто-щитковидному суцвітті; чашолистків і пелюсток по 5. Плід складається 3 горвшковидних сім'янок; зав'язь і сім'янки голі. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Перстач сріблястий росте по всій території України, крім крайнього Степу, на лісових галявинах, уздовж просік, на луках і лісових пасовищах.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву перстачу. Збирають її під час цвітіння рослини, зрізуючи стебла без грубих прикореневих частин, і сушать під укриттям на вільному повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях, розстеливши тонким шаром на папері чи тканині. Готову сировину зберігають у сухому приміщенні, яке треба провітрювати. Строк придатності — 3 роки.
Хімічний склад. Трава перстачу містить значну кількість дубильних речовин та аскорбінову кислоту.
Фармакологічні властивості і використання. Перстач сріблястий має добре виражені в'яжучі, кровоспинні, протизапальні та бактерицидні властивості. Зважаючи на це, настій трави перстачу дають пити при анацидному гастриті, проносі, дизентерії, геморої й гематурії, при простудних захворюваннях, ревматизмі й міозиті та як протиглисний засіб. Трава перстачу входить до складу мікстури Здренко, яку використовують як симптоматичний засіб при папіломатозі сечового міхура й анацидних гастритах. Використовують перстач і для місцевого лікування: для полоскання ротової порожнини і горла при запаленнях слизової оболонки, кровоточенні ясен і при ангіні та для компресів при запаленні повік.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти у термосі 2 години, процідити) по чверті склянки 4 рази на день за 30 хвилин до їди.
Зовнішньо — використовують настій трави (готують, як у попередньому прописі) для полоскання і компресів.