Перстач сріблястий - лапчатка серебристая

Перстач сріблястий (Potentilla argentea);розтопир; лапчатка серебристая

Багаторічна кореневищна трав'я­ниста з густим повстистим опу­шенням рослина родини розових. Стебло прямостояче, тонке, 10—30 см часто-п'ятироздільні (верхні — трійчасті), зверху голі чи розсіяноволосисті, яскраво-зелені, з полиском, зісподу — білуватоповстисті; прикореневі листки — на довгих черешках, у період цві­тіння рослини вони в'януть і від­мирають; стеблові — численні, короткочерешкові, малозубчасті, з неоднаковими, по краю загорну­тими зубцями; верхні — сидячі. Квітки правильні, двостатеві, 9—12 мм у діаметрі, світло-жовті, в розчепіреному волотисто-щит­ковидному суцвітті; чашолист­ків і пелюсток по 5. Плід скла­дається 3 горвшковидних сім'я­нок; зав'язь і сім'янки голі. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Перстач сріблястий росте по всій території України, крім крайнього Степу, на лісових галявинах, уздовж просік, на лу­ках і лісових пасовищах.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використовують траву перстачу. Збирають її під час цвітіння рослини, зрізуючи стебла без грубих прикореневих частин, і сушать під укриттям на вільному повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях, роз­стеливши тонким шаром на па­пері чи тканині. Готову сировину зберігають у сухому при­міщенні, яке треба провітрюва­ти. Строк придатності — 3 роки.

Хімічний склад. Трава перстачу містить значну кількість дубиль­них речовин та аскорбінову кис­лоту.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Перстач сріблястий має добре виражені в'яжучі, кровоспинні, протизапальні та бактерицидні властивості. Зва­жаючи на це, настій трави пер­стачу дають пити при анацидно­му гастриті, проносі, дизентерії, геморої й гематурії, при про­студних захворюваннях, ревма­тизмі й міозиті та як проти­глисний засіб. Трава перстачу вхо­дить до складу мікстури Здренко, яку використовують як симптома­тичний засіб при папіломатозі се­чового міхура й анацидних гаст­ритах. Використовують перстач і для місцевого лікування: для по­лоскання ротової порожнини і горла при запаленнях слизової оболонки, кровоточенні ясен і при ангіні та для компресів при за­паленні повік.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій трави (1 сто­лова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти у термосі 2 години, процідити) по чверті склянки 4 рази на день за 30 хвилин до їди.

Зовнішньо — використовують настій трави (готують, як у попередньому прописі) для полоскання і компресів.