Багаторічна трав'яниста опушена рослина родини первоцвітих. Має косе кореневище з великою кількістю буруватих шнуровидних коренів. Квіткові стрілки прямі, безлисті, 10—40 см заввишки. Листки зібрані, приземноюрозеткою, яйцевидні, еліптичні, видовжені або округлі, зарубчастодрібнозубчасті, по краю зморшкуваті, з виступаючими знизу і вдавленими зверху жилками, раптово звужені в крилатий черешок, що майже дорівнює за довжиною пластинці. Квітки двостатеві, правильні, зібрані на вершечку стебла в непоникле зонтиковидне суцвіття з 5—15 квітками; чашечка трубчаста, з п'ятьма ребрами, віночок лійкуватий, з широким п'ятилопатевим відгином, частки якого оберненояйцевидні, світло-жовтий, усередині з темнішою плямою при основі часток відгину. Плід — короткоциліндрична коробочка, довша за чашечку. Цвіте у травні.
Поширення. Первоцвіт високий росте в Карпатах і на Прикарпатті, зрідка зустрічається в Західному Лісостепу в лісах, на узліссях, серед чагарників.
Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб заготовляють кореневище з корінням (Rhizoma et radix Primulae), квітки з чашечкою (Flores Primulae cum calyce), рідше тільки віночок (Flores Primulae sine calyce) і листя (Folia Primulae). Коріння первоцвіту копають весною до цвітіння рослини або восени, коли зів'яне листя; його старанно відмивають від землі і сушать на сонці або в теплому приміщенні, розстеливши тонким шаром на папері чи тканині й час від часу перемішуючи. Сухого коріння виходить 28—30%. Квітки і листя збирають на початку цвітіння рослини, зриваючи їх руками або зрізуючи ножами. Половину листя на кожній рослині треба залишати, щоб не зашкодити цвітінню і плодоношенню. Сушити листя треба швидко і бажано при високій (90—100°) температурі, що дає змогу одержувати сировину з високим вмістом аскорбінової кислоти. Сухого листя виходить 22—23%. Свіже листя використовують на салати. Квітки зрізують або зривають цілими суцвіттями і з частиною (2—3 см) квітконосної стрілки. Попередньо їх прив'ялюють на сонці, а потім досушують під укриттям на вільному повітрі, а при несприятливих погодних умовах — у теплому приміщенні. Сухих квіток виходить 15—16%. Зберігати їх треба в добре закритих банках або бляшанках, бо вони дуже гігроскопічні. Штучне сушіння квіток і коріння проводять при температурі 40°. Строк придатності сировини — 2 роки.
Хімічний склад. Первоцвіт високий має близький до первоцвіту весняного хімічний склад, але відрізняється дещо іншим вмістом і співвідношенням компонентів, що його складають.
Фармакологічні властивості і використання. Первоцвіт високий використовують в основному як добрий відхаркувальний засіб при захворюваннях легень і дихальних шляхів. Галенові препарати первоцвіту посилюють секрецію слизової оболонки бронхів і верхніх дихальних шляхів, підвищують активність війкового епітелію, прискорюють евакуацію секрету з дихальних шляхів, виявляють слабку спазмолітичну дію. Як відхаркувальний засіб вживають настій коріння первоцвіту (Infusum radicis et rhizome Primulae). Його призначають при катарах верхніх дихальних шляхів, хронічних трахеїтах і бронхітах, бронхопневмоніях. Окремі автори (О. П. Попов, 1970) рекомендують відвар коріння і листя первоцвіту ще й як болетамувальний (при ревматизмі) та сечогінний засіб (при хворобах нирок і сечового міхура). Натомість інші автори (Ф. Стари, В. Ірасек, 1982) вважають такі рекомендації безпідставними. В народній медицині настій коріння первоцвіту використовують як відхаркувальний і як такий, що прискорює розсмоктування зовнішніх крововиливів, засіб. У зв'язку з наявністю в листках великої кількості аскорбінової кислоти і каротину первоцвіт використовують у вигляді салатів і настоїв (відповідно із свіжого і сушеного листя) при авітамінозах С і А. Часто при захворюваннях органів дихання первоцвіт призначають у поєднанні з іншими лікарськими рослинами: ромашкою лікарською, анісом звичайним, подорожником великим, підбілом звичайним тощо. Квітки первоцвіту використовують переважно в народній медицині. Настій квіток п'ють при гарячці, запаленні горла і легень, при різних головних болях, зокрема при мігрені, при неврозах і безсонні, прискореному серцебитті, як «кровоочисний» засіб при подагрі, фурункулах, виразках і шкірних висипах. Зовнішньо настій використовують для промивання носа при нежиті.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — настій коріння (10 г, або 1 столова ложка, сировини на 200 мл окропу) по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день до їди;
10 г квіток настоюють 15 хвилин на склянці окропу, проціджують і випивають за день рівними порціями; настій листя (10 г сировини на 200 мл окропу) по чверті склянки 4 рази на день як вітаміновмісний засіб;
столову ложку суміші квіток первоцвіту, трави хвоща польового, листя підбілу звичайного і подорожника великого, взятих у співвідношенні 4:3:1:2, настоюють 2 години на склянці холодної кип'яченої води, варять 5 хвилин, охолоджують, проціджують і п'ють теплим по 1 склянці на день за кілька прийомів при кашлі, трахеобронхіті, хронічному бронхіті й сухому бронхіті;
салат: подрібнене листя первоцвіту і цибулі змішати, покласти на кусочки вареного буряка, посолити й заправити вершками (на 100 г листя первоцвіту беруть 80 г вареного буряка, 25 г зеленої цибулі і 20 г вершків;
сіль — на смак; перед вживанням салат охолоджують).