Багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини березкових. Стебло витке, гладеньке, до 3 м завдовжки. Листки чергові, прості, цілісні, трикутно-яйцевидні, з серцевидною основою й загостреним вершечком. Квітки правильні, великі, одиничні, пазушні, на квітконіжках, довших за листки; чашечка — з п'ятьма рівними лопатями; віночок зрослопелюстковий, лійковидно-дзвониковидний, білий, рідше — блідо-рожевий, 3,5—6 см завдовжки. Плід — коробочка. Цвіте з червня по серпень.
Поширення. Плетуха звичайна росте по всій території України на вологих місцях, по берегах річок і озер та серед чагарників.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву (Herba Calystegiae), або окремо листя (Folia Calystegiae), коріння (Radix Calystegiae) і квітки (Flores Calystegiae) плетухи. Траву, як і листя, заготовляють під час цвітіння рослини й використовують свіжою або сушать. Коріння, зібране рано навесні або восени, і квітки сушать.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Усі частини рослини містять дубильні речовини (до 8,5%), сапоніни і флавоноїди. У квітках є флавони.
Фармакологічні властивості і використання. Смолиста речовина, що міститься в рослині, має різко виражені проносні властивості. Поряд з цим рослина має діуретичні й глистогінні властивості, прискорює гоєння ран. Препарати трави або листя плетухи рекомендують при стійких запорах і водянці. Так само вживають і настойку з коріння. Настій квіток вважається ефективним засобом від простуди. Свіжовижатий сік рослини або настойку з свіжої трави використовують для компресів і примочок на рани. Притаманні рослині токсичні властивості змушують бути обережними при використанні її.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — настій трави (1 чайна ложка сировини на півтори склянки окропу, настоюють 30 хвилин) по 1 столовій ложці 3 рази на день; настій листя (6 г, або дві чайні ложки, сировини на 200 мл окропу, настоюють 20 хвилин) по півсклянки 2 рази на день;
настойку коріння (готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:10, настоюють 7 днів) по 20—30 крапель на прийом;
настій квіток (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) по 1 склянці 3 рази на день, підсолоджуючи медом.
Зовнішньо — компреси і примочки із свіжого соку і настойки (1 частина свіжої трави на 2 частини 70%-ного спирту, настоюють 14 днів, проціджують; перед вживанням готують розчин з розрахунку 1 столова ложка настойки на півсклянки холодної кип'яченої води).