Багаторічна трав'яниста, в молодому віці опушена, пізніше — гола рослина родини айстрових (складноцвітих). Має багатоголове дерев'янисте кореневище, від якого відходять квітконосні й короткі вегетативні пагони. Квітконосні стебла висхідні або прямостоячі, 30—60 см заввишки, бурі або червонаві, біля основи здерев'янілі. Листки чергові, голі або майже голі, лише молоді шовковистоволосисті, двічі-тричі-перисторозсічені, з лінійними гострокінцевими частками; верхні — трироздільні або цілісні, лінійні; нижні — черешкові, решта — сидячі. Квітки жовті або червонаві, в яйцевидних, пониклих, зближених групами або клубочками кошиках, що утворюють вузькопірамідальну волоть; крайові квітки маточкові, нитковидно-трубчасті, двозубчасті, плідні, серединні — двостатеві, трубчасті, п'ятизубчасті, неплідні. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — вересні.
Поширення. Росте в соснових, рідше — в мішаних лісах, на просіках, галявинах, річкових пісках, сухих луках, уздовж доріг по всій території України.
Сировина. Використовують траву (верхівки квітконосних пагонів), зібрану в період цвітіння рослини.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад ще слабо вивчено. Рослина містить ефірну олію.
Фармакологічні властивості і використання. Відвар трави п'ють при маткових кровотечах, запаленні сечового міхура, при болях у животі і «ломоті кісток». Ним полощуть рот при зубному болі. Мазь із свіжого подрібненого листя і свинячого смальцю використовують для лікування ран і наривів, для змащування ніг при надмірній пітливості.