Гіркота цієї рослини увійшла до прислів'їв і приказок. Не випадково говорять: «Гіркий як полин». Це трав'янистий багаторічник з багатоголовим кореневищем і розгалуженими коренями, 0,5-1,5 м заввишки. Стебло рослини пряме, гранчасте, більш чи менш опушене. Листки двічіперисторозсічені, опушені тільки зісподу («сиві»), а зверху — голі, темно-зелені. Квітки дрібні, червонуваті, у маленьких кошиках, що утворюють волотисті суцвіття. Цвіте полин з червня по вересень. Як і лопух, полин — найбільш звичайна рудеральна (сміттєва) рослина, що зростає по всій території Росії — від її західних кордонів до верхів'я Єнісею, а в Україні — повсюдно. Росте вздовж доріг, на узліссях, луках, пасовиськах і полях. Часто заселяє покинуті людиною землі.
З лікарською метою полин вживають здавна. Ще Гіппократ і Авіценна знали про цілющі властивості цієї рослини. У медицині використовують верхівки стебел з квітками і листям, зібрані під час цвітіння, і корені, які заготовляють восени. Зрізані рослини зв'язують у пучки і розвішують у затіненому, добре провітрюваному приміщенні для сушіння. Корені після викопування звільняють від нездерев'янілих бокових частин і ретельно очищують від землі щітками (не миють!). Сушать швидко у добре провітрюваному приміщенні або на сонці. Зберігають готову сировину у щільно закритих банках. Трава полину зберігає лікарські властивості протягом трьох років.
Надземна частина містить ефірну олію (0,1-0,6%), каротин (провітамін А), аскорбінову кислоту (у листі — до 170 мг%), вітаміни групи В, алкалоїди, гіркоти, слизисті та смолисті речовини. До складу коренів входять слизисті й дубильні речовини, інулін, ефірна олія.
Препарати полину поліпшують апетит і травлення, виявляють тонізуючу, заспокійливу, кровотворну, антигельмінтну, жовчогінну і м'яку проносну дію. Їх використовують при виснаженні, безсонні, різних неврозах, епілепсії, грипі, застудних захворюваннях і малярії. Відвар трави полину застосовують при деяких гінекологічних захворюваннях. Він має властивість нормалізувати менструальний цикл при аменореї та гіпоменструальному синдромі. За повної відсутності менструацій використовують настій трави, приготований за таким прописом: 2 столові ложки трави та 1 столова ложка (15 г) подрібненого коріння полину на 200 мл холодної кип'яченої води. Настоюють протягом доби. Приймають по 1 столовій ложці кожні 3 год. до появи менструацій. Якщо через тиждень ефект не настає, то концентрацію настою збільшують удвічі (по 30 г трави і коренів). Відвар коренів полину в білому вині вживають як тонізуючий засіб. У суміші з травою чебрецю плазкого рослину застосовують для лікування алкоголізму.
У народній медицині полин, крім того, вживають як вітрогінний засіб. Зовнішньо у вигляді компресів і примочок траву застосовують для лікування забитих місць. Полин входить до складу багатьох чаїв та зборів, що поліпшують апетит, а цигарки з сухої трави використовують для лікування астми. Використовують рослину і в гомеопатії.
Усі препарати полину протипоказані при вагітності, а їхнє передозування викликає нервове збудження.
Відвар трави. З чайні ложки сировини на 300 мл окропу. Приймають по півсклянки тричі на день.
Настій трави. 1 столова ложка сировини на 0,5 л окропу, настоюють 10 хв., проціджують. Приймають по півсклянки тричі на день.
Відвар коренів у вині. 1 столова ложка (з чубком) сировини на 200 мл вина. Відварюють 10 хв., додають 1-2 чайні ложки меду, охолоджують, проціджують. Приймають по 1/2 склянки натще.