Повитиця європейська - повилика европейская

Повитиця європейська (Cuscuta еuroраеа);перстенець, сплітачка, хме­линка; повилика европейская

Однорічна безхлорофільна пара­зитна рослина родини повитицевих. Стебло нитковидне (до 1 мм завтовшки), витке, розгалужене, зеленаво-жовте до червонаво-жовтого, без листя і коріння (прикріплюється до інших рослин, з яких тягне поживні речовини, присосками — гаусторіями). Квіт­ки дрібні, майже сидячі, правиль­ні, двостатеві, п'ятичленні, зіб­рані в щільні головчасті суцвіт­тя; віночок — з лійковидною тру­бочкою, рожевий або блідо-роже­вий, лопаті його тупі, трохи ко­ротші за трубочку. Плід — коро­бочка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Повитиця європей­ська росте по всій території України. Паразитує на багатьох культурних і дикорослих трав'я­нистих рослинах — на кропиві, хмелі, коноплях, конюшині, лю­церні, виці, лаванді тощо, іноді — на кущах і молодих деревах.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують сушену траву повитиці (Herba Cusculae euroраеае). Заготовляють під час цві­тіння рослини. Сухої трави вихо­дить 14—15%.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава повитиці містить глікозид кускутин, ду­бильні речовини (до 6%), фіто­стерин, флавони, флобафени, лейкоантоціани, вуглеводи та ін­ші речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Відвар трави повитиці вживають як пургативний, діуре­тичний, болетамувальний та як такий, що збуджує виділення шлункового соку, засіб. Як в'яжу­чий засіб його призначають при колітах. П'ють відвар і при де­яких жіночих хворобах, зокрема при мізерних менструаціях. У ті­бетській медицині рослина відома своїми кровоспинними властиво­стями. Зовнішньо, у вигляді ванн, повитицю використовують при шкірних захворюваннях. У гомео­патії препарати повитиці дають пити при висипах на шкірі, гри­пі, жіночих хворобах та в інших випадках.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо – відвар (5 г сирови­ни на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день;

настій (5—10 г сировини на 200 мл окропу) по пів­склянки 2—3 рази на день при мізер­них менструаціях.

Зовнішньо — ванни з відвару (50 г трави заливають 2 л окропу, підігріва­ють 20—25 хвилин, охолоджують, про­ціджують, віджимають і додають до ванни). Притаманні повитиці токсичні властивості змушують бути обережни­ми при внутрішньому застосуванні її.