Зазвичай серед первоцвітів домінує жовтий колір, рідше блакитний чи червонуватий, а білий — лише в окремих представників рослинного царства. Ось і пшінка весняна не виняток з цього правила. Інтенсивний жовтий колір її пелюсток гармонійно поєднується з темною зеленню листя. Дуже тендітна рослина.
Пшінка належить до родини Жовтецевих. Це невисокий (10-30 см) багаторічник, з пучком додаткових бульбоподібно потовщених коренів, округлосерцеподібними листками і висхідним квітконосним стеблом, на якому світить досить велика, діаметром 2,5-3,5 см, яскраво-жовта, восьмипроменева зірка. Цвіте у кінці квітня — травні. Поширена у широколистяних і мішаних лісах, на затінених галявинах, серед чагарників, інколи трапляється у старих парках і на луках. Звичайна рослина в середній смузі Росії та по всій території України.
У народній медицині здавна використовують різнобічні лікарські властивості пшінки. Заготовляють з цією метою траву (листки з квітками) або всю рослину, разом з коренями, тільки у період цвітіння. Сушать під укриттям на повітрі чи в добре провітрюваному приміщенні. Для вживання в їжу збирають молоде листя до початку цвітіння. Важливо пам'ятати, що відцвіла рослина стає отруйною, тому необхідно суворо дотримуватися термінів заготівлі.
У свіжому листі містяться сапонін, аскорбінова кислота (вітамін С) (до 190 мг%), каротин (провітамін А) (5,2 мг%), у сухому листі, крім зазначених речовин, є протоанемонін та анемонін. Кореневі потовщення містять крохмаль (13,5%) і цукри (10%).
Пшінка — ефективний сечогінний і м'який проносний засіб, виявляє кровоочисну, ранозагоювальну і відхаркувальну дію. Відвар трави з коренями вживають при запорах і геморої, приймають для очищення шкіри обличчя при вуграх, висипках і деяких формах діатезу, його також застосовують при бронхітах, трахеїтах та інших захворюваннях дихальних шляхів. Настоєм трави полощуть ротову порожнину при різних запаленнях слизової оболонки (гінгівітах і стоматитах), промивають рани, садна і подряпини. Молоде листя рослини, зібране до цвітіння, — компонент весняних салатів, його також кладуть у весняні супи і вітамінні юшки.
Відвар трави з коренями. 1 столова ложка сировини на 400 мл води, нагрівають 2-3 год. на водяній бані, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Відвар трави (зовнішнє). 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу. Кип'ятять 5 хв., проціджують. Використовують для місцевих ванн і полоскань.