Багаторічна трав'яниста рослина родини осокових. Стебло пряме, тупотригранне, 15—70 см заввишки. Листки лінійно-ланцетні, 3—8 мм завширшки, плоскі, трохи кілюваті, на верхівці — тригранні, з піхвами. Квітки двостатеві, в багатоквіткових яйцевидних, поникаючих після цвітіння колосках (їх 5—12), що утворюють на верхівці стебла зонтиковидне суцвіття; ніжки колосків округлі або тригранні, шорсткі. Колоскові луски довгасті, зеленаво-чорні, з однією жилкою. Оцвітинні щетинки численні, на, кінці розгалужені, при плодах розростаються і утворюють пучки білих волосків — пухівки. Плід — тригранний горішок. Цвіте у травні - червні.
Поширення. Пухівка широколиста зустрічається переважно в Карпатах і на Поліссі, в Лісостепу — розсіяно. Росте на осоково-мохових болотах.
Сировина. Для медичних потреб використовують сушену траву, зібрану в період цвітіння рослини, і пухнасті колоски, які заготовляють у серпні.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад пухівки широколистої ще не вивчено. Відомо лише, що в рослині є значна кількість кремнію.
Фармакологічні властивості і використання. Настій трави вживають як сечогінний і послаблюючий засіб при тривалих запорах і затримці сечі. Чай із пухнастих колосків вважається кровоочисним, потогінним і відхаркувальним засобом. Його п'ють при простудах і кашлі, при проносах, катарах кишок і запаленні м'язів, при ревматизмі, подагрі та шкірних хворобах і використовують для промивання ран.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — настій трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти 1 годину, процідити) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день;
настій колосків (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти 10 хвилин, процідити) по 2 склянки на день ковтками.