Мар'їн корінь — так називають півонію незвичайну в Західному Сибіру, хоча розповсюджена вона значно ширше, — має стійку славу цінної лікарської рослини. Це великий трав'янистий багаторічник заввишки біля 1 м. Коренева система розгалужена, складається з багатоголового кореневища, від якого відходять м'ясисті веретеноподібні корені. Стебла рослини прямостійні, нерозгалужені, ребристі, вкриті листям здебільшого у верхній частині. Листки перисторозсічені, з ланцетними частками. Нижні листки — двічі- чи тричіперисторозсічені. Квітки великі, рожево-червоні, діаметром 13-18 см, розташовані зазвичай по одній на верхівці стебла. Цвітуть у кінці травня — на початку червня. Плід завдовжки 2,5 см, складається з п'яти листянок, оточених біля основи м'ясистим диском. Ареал зростання рослини простягається від південного сходу Кольського півострова до західних районів Якутії та Забайкалля на сході, до південної частини Туви, Тянь-Шаню і Паміро-Алтаю на півдні. Особливо часто трапляється півонія у Західному і Східному Сибіру. Росте у негустих листяних, темнохвойних і мішаних лісах, на тайгових луках, галявинах, узліссях. В Україні вирощується у ботанічних садах і парках.
У медицині використовують кореневище з коренями і надземну частину рослини. Траву заготовляють у період цвітіння, а кореневища з коренями — у будь-який період вегетації, але краще — восени. Надземну частину зрізають і сушать на горищі чи на повітрі під укриттям, а також у сушарках при температурі 45-60 °С. Кореневища з коренями швидко промивають у проточній холодній воді та сушать окремо, інколи досушують у сушарках.
Корені містять ефірну олію (до 1,6%), глікозид саліцин, дубильні речовини, незначну кількість алкалоїдів, смолу, крохмаль (до 78,5%), цукор (до 10%), органічні кислоти, у тому числі вільну саліцилову кислоту. У коренях є також багатий набір мікроелементів, серед них стронцій і хром. У надземній частині містяться бензойна кислота, аскорбінова кислота (вітамін С), а також інші біологічно активні речовини.
Для застосування в офіційній медичній практиці дозволено 10%-ну настойку коренів і трави рослини, яку вживають при неврастенічних станах, безсонні та інших нервових хворобах.
У народній медицині півонію незвичайну застосовують при виразці шлунка, кровотечах, гарячкових станах, паралічі, епілепсії. Настойку насіння рекомендують при гастритах і маткових кровотечах, а корені — при хворобах нирок та як антидот при отруєннях. У монгольській і тибетській медицині використовують ще й настойку пелюсток при шлункових захворюваннях, неврозах та епілепсії. У літературі існують дані щодо використання народними цілителями коренів півонії для лікування злоякісних новоутворень шлунка, печінки та матки.
Півонія незвичайна має токсичні властивості. Застосовуючи її препарати, необхідно суворо дотримуватися дозування.
Усі дикорослі півонії декоративні, і часто через забаганки «любителів» їх знищують при збиранні букетів. Потрібно знати, що будь-яка заготівля цих рослин без ліцензії заборонена. Півонію незвичайну занесено до Червоної книги, тому заготовляють її тільки на плантаціях.
Настойка коренів і трави. 10 г суміші подрібнених коренів і трави, взятих у співвідношенні 1:1, на 100 мл 40%-ного спирту (горілки). Настоюють 7 днів, проціджують. Приймають по 30 крапель 3 рази на день протягом 25-30 днів. За необхідності курс лікування повторюють після десятиденної перерви.
Настій коренів. 1 чайну ложку подрібнених коренів заливають 600 мл окропу, настоюють півгодини, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день за 10-15 хв. до їди.