Однорічна дуже ароматична гола рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі, 5 (15) — 30 (40) см заввишки, від основи дуже розгалужені, до самих кошиків густо облистнені. Листки двічі або тричі перисто-розсічені на лінійно-ланцетні шиловидно загострені частки. Квітки трубчасті, двостатеві, зеленаво-жовті, з коротким 4-лопатевим відгином, зібрані на кінцях коротких угорі потовщених стебел та гілок у дрібні (5—8 мм у діаметрі) кошики; язичкових квіток у кошиках немає. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Ромашка без'язичкова походить з Північної Америки. У нас поширена як адвентивна рослина. Росте по всій території України на засмічених місцях, вигонах, уздовж доріг, у посівах.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують суцвіття і траву рослини (Flores et Herba Matricariae discoideae). Збирати, сушити і зберігати так само, як і ромашку лікарську.
Хімічний склад. Суцвіття ромашки без'язичкової містять ефірну олію (0,15—0,50%), флавоноїди (кверциметрин, апігенін, лютеолін-7-глюкозид), холін, умбеліферон і його метиловий ефір герніарин, слиз, камедь, гіркоти, дубильні речовини та саліцилову й аскорбінові кислоти. У складі ефірної олії є бісаболол і сесквітерпени, але немає або дуже мало хамазулену.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати ромашки без'язичкової використовують як спазмолітичний засіб при захворюваннях травного каналу і печінки, спастичному і хронічному коліті, що супроводиться бродінням у кишках, анацидному гастриті та як жовчогінний засіб. У народній медицині, крім усіх вищезазначених випадків, цю рослину використовують від простуди (протизапальна і потогінна дія), у разі мігрені й безсоння (заспокійлива дія), при порушенні менструального циклу і як ефективний засіб при гельмінтозах, особливо у дітей (знешкоджує аскариди, гострики та волосоголовці і на відміну від пижма звичайного є нетоксичним засобом). При зовнішньому застосуванні препарати ромашки без'язичкової виявляють дерматонічну й протизапальну дію і використовуються нарівні з ромашкою лікарською.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — столову ложку суцвіть настоюють 1 годину в закритій посудині на 300 мл окропу, проціджують і вживають настій по півсклянки 3 рази на день (при аскаридозі п'ють по 150 мл вранці і ввечері, поєднуючи вечірню дозу з відваром кори крушини ламкої або настоєм листя касії гостролистої;
при гостриках одночасно робити клізми з 50—100 мл такого самого настою);
столову ложку суміші (порівну) суцвіть ромашки без'язичкової, плодів фенхелю звичайного і листя меліси лікарської настоюють на склянці окропу і п'ють ковтками по 2 склянки на день протягом кількох днів при трихоцефальозі.
Зовнішньо — ванни з відвару трави ромашки (200 г сировини на 8 л води) при простуді й ревматизмі.