Саротамнус віниковий - жарновец метельчатый

Саротамнус віниковий (Sarothamnus scoparius);жарновец метельчатый

Невеликий (0,5—2 м заввишки) кущ родини бобових. Гілки ребристогранчасті, прутовидні, голі, зеленкуваті, в молодому віці опу­шені, дорослі гілки майже без­листі. Листки дуже редуковані. Нижні листки трійчасті, на ко­ротких (10—15 мм) розсіяноволохатоволосистих черешках, з видовженооберненояйцевидних ці­локраїх листочків, 5—15 мм зав­довжки, зісподу розсіянопритисненопухнатих, зверху — голих або майже голих; верхні листки прості, майже сидячі. Квітки дво­статеві, неправильні, одиничні в пазухах листків, розміщені пере­важно в нижній частині гілок, на квітконіжках, більших за покрив­ні листки; віночок ясно-жовтий, метеликовидний. Плід — біб. Цві­те у травні—червні.

Поширення. Саротамнус вінико­вий росте в лісових і лісосте­пових районах країни по хвой­них, мішаних і широколистяних лісах.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використову­ють молоді пагони з квітками і листям (Herba Sarothamni scoрагіі, синонім — Herba Spагtii scoparii). Сушать сировину в за­тінку на вільному повітрі або в теплому приміщенні з доброю вентиляцією. Зберігають у добре закритих банках або бляшанках.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава саротам­нуса містить алкалоїди спартеїн і геністеїн, флавон скопарин (у квітках),  смолисті  й інші речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Алкалоїд спартеїн діє на серце подібно до хініну (сповільнює й регулює серцеві скорочення, не впливаючи на кро­в'яний тиск і кровоносні судини). Вживання настою трави саро­тамнуса показане при тахікардії й аритміях, при базедовій хворо­бі, атеросклерозі, водянці серця (як слабий сечогінний засіб) та при хворобах нирок.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — половину чайної лож­ки трави заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження і випи­вають протягом доби рівними порція­ми.

Саротамнус віниковий містить сильнодіючі речовини, тому застосову­вати його треба лише з дозволу і під наглядом лікаря.