Секуринега кущиста - секуринега полукустарниковая

Розлогий, 1—2 м заввишки кущ родини молочайних. Молоді па­гони ясно-жовті, голі. Листки чергові, короткочерешкові, еліп­тичні або овально-ланцетні. 1,5—7 см завдовжки, на верхівці заокруглені. Квітка одностатеві (рослини дводомні) з простою чашечковидною оцвітиною, зе­ленувато-жовті або зелені, па­зушні; чоловічі квітки на ко­ротеньких ніжках по 2—15 у пучку, жіночі — здебільшого оди­ничні, на довших (до 10 мм) ніжках. Плід — тригнізда коро­бочка. Цвіте у червні.

Поширення. Секуринега кущиста дико росте на Далекому Сході і в Східному Сибіру. На території України її вирощують у садах і парках як декоративну рослину.

Заготівля і зберігання. Для ме­дичних потреб використовують висушені молоді, слабоздерев'янілі верхівки пагонів секуринеги (Cormus Securinegae). Заготовля­ють пагони (з пуп'янками, квіт­ками або плодами) з червня до вересня. Готову сировину паку­ють у тюки, обшиті тканиною, по 40—50 кг. Строк придат­ності — 4 роки.

Хімічний склад. Пагони секуринеги містять алкалоїди, головним серед яких є секуринін.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Алкалоїд секуринін за характером дії схожий на стрихнін: збуджує центральну нервову систему, підвищує реф­лекторну збудливість спинного мозку. На відміну від стрихніну, секуринін має нижчу активність і, що важливо, меншу токсичність (у 8—10 раз). Застосування секуриніну показане при астеніч­них станах, парезах і паралічах, що виникли внаслідок перене­сених інфекційних та інших за­хворювань, при гіпо- й асте­нічній формі неврастенії, при статевому безсиллі на ґрунті функціональних нервових розладів та ін. Секуринін протипо­казаний при гіпертонічній хво­робі, стенокардії, кардіосклерозі, бронхіальній астмі, базедовій хво­робі, гострому й хронічному нефриті, при вагітності, гепатиті, епілепсії, тетанії, гострому по­ліомієліті, при наявності больо­вого і менінгеального синдромів, схильності до утворення контрак­тур та при дихальних розладах.

Лікарські форми і застосування. Секуриніну нітрат (Securinini Nitras) приймають усередину у вигляді таб­леток по 0,002 г (2 мг) два рази на день або у вигляді 0,5%-ного розчину по 10—20 крапель 2 рази на день;

під шкіру впорскують у вигляді 0,2%-ного розчину по 1 мл (2 мг) один раз на день.

Курс лікування — 20-30 днів. Найбільші дози для дорослих усередину: разова 0,005 г, добова 0,015 г; під шкіру: разова 0,003 г, добова 0,005 г.