Багаторічна трав'яниста, з повзучим кореневищем рослина родини губоцвітих. Стебла чотиригранні, висхідні, 10—90 см заввишки, прості або розгалужені, вкриті в нижій частині розсіяними, у верхній — густішими вниз відігнутими короткими волосками. Листки супротивні, коротко-черешкові, яйцевидно- або видовженоланцетні, з неглибокосерцевидною основою і тупувато-загостреною верхівкою, по краю зарубчасто-пилчасті (набагато вище середини, але не до самої верхівки), опушені зверху розсіяними короткими, зісподу — густішими і довшими волосками, приквіткові листки подібні до стеблових, але дрібніші. Квітки двостатеві, неправильні, одиничні, пазушні, повернуті в один бік, у негустому, переривчастому, китицевидному, невиразно відокремленому від вегетативної частини стебла суцвітті. Чашечка трубчастодзвониковидна, зовні густо опушена, всередині гола, двогуба; верхня губа при основі з опукловвігнутим поперечним придатком у вигляді гребінця. Віночок двогубий, синьо-фіолетовий, з жовтуватою на черевному боці трубочкою і жовтою плямою з синіми плямочками на спідній губі, зовні волосистий; верхня губа коротша за спідню. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте з червня до вересня.
Поширення. Шоломниця звичайна росте на заплавних луках, по берегах річок, болотах, вільшняках по всій території України, крім Криму.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб заготовляють траву шоломниці (Herba Scutellariae). Сировину збирають під час цвітіння рослини й використовують свіжою або сушать, розкладаючи тонким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберітають у добре закритих банках або бляшанках.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад потребує дальшого вивчення. Відомо, що всі частини рослини містять глікозид скутеларин.
Фармакологічні властивості і використання. Шоломниця звичайна виявляє гіпотензивну, седативну, сечогінну, в'яжучу й кровоспинну дію, сприяє розрідженню харкотиння. У народній медицині настій трави шоломниці дають усередину при гіпертонії, водянці, кровотечах (внутрішніх і зовнішніх) та при кашлі з виділенням густих мокрот.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій (1 чайну ложку свіжої або сухої трави настояти 1 годину на 200 мл окропу, процідити) — по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день.