Скорзонера низька - козелец приземистый

Скорзонера низька (Scorzonera humilis);козелец приземистый

Багаторічна трав'яниста клочкасто-павутиниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стеб­ло 5—50 см заввишки, просте або трохи розгалужене, при ос­нові вкрите рудими піхвами від­мерлих листків. Прикореневі листки довгочерешкові, еліптич­ні, видовжено-ланцетні або лі­нійно-ланцетні, загострені, ціло­краї; стеблові (їх 2—3) — змен­шені, сидячі. Квітки язичкові, золотисто-жовті, вдвоє довші за обгортку, в кошиках на кінцях стебла і гілок. Плід — сім'янка. Цвіте у травні—червні.

Поширення. Скорзонера низька росте у світлих лісах, на лі­сових галявинах, на луках у Лі­состепу (переважно в західній частині) та на Поліссі.

Заготівля і зберігання. З ліку­вальною метою використовують сушене коріння рослини, яке заготовляють восени або рано навесні. Сушать сировину під укриттям на вільному повітрі або в теплому приміщенні, яке добре провітрюється.

Рослина неофіцинальна.

Фармакологічні властивості і ви­користання. У народній меди­цині скорзонеру низьку вико­ристовують як засіб, що має діуретичні, жовчогінні, послаб­люючі, потогінні, седативні й ра­нозагоювальні властивості. Від­вар коріння вважається добрим засобом від кашлю, ядухи та інших хвороб дихальних орга­нів, від захворювань печінки, запорів і подагри. Крім того, відвар коріння давали всере­дину як засіб, що знімає інто­ксикацію, спричинену укусами гадюк.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — відвар коріння (1 сто­лову ложку сировини варять 10 хви­лин у склянці окропу, настоюють 2 години, проціджують) по 1 столо­вій ложці 3—4 рази на день.