Багаторічна трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних). Стебла часто численні, циліндричні, колінчасто-покривлені, 40—80 см заввишки, у верхній частині трохи гілчасті. Прикореневі й нижні стеблові листка багаторазово трійчасто-розсічені, з кінцевими частками лінійними, шорсткими, 1,5—4 см завдовжки. Квітки дрібні, двостатеві, у складних 17—21-променевих зонтиках, біля основи яких є обгортка з трьох зміщених на один бік лінійно-шиловидних листочків, що рано опадають, а біля основи зонтичків — обгорточки з 5—6 лінійно-нитковидних тонко загострених листочків; зубці чашечки дуже короткі; пелюстки світло-жовті, широко-яйцевидні, без виїмки на верхівці. Плід — еліптична двосім'янка, близько 4—5 мм завдовжки. Цвіте у липні-серпні. В період плодоношення рослини стебла, листкові піхви, зонтики і плоди часто набувають фіолетового забарвлення.
Поширення. Смовдь кримська росте в Гірському та Південному Криму на сухих кам'янистих схилах.
Заготівля і зберігання. Для лікарських потреб заготовляють коріння рослини (Radix Peucedani ruthenici), яке копають одразу після визрівання насіння або рано навесні. Після попереднього пров'ялювання на відкритому повітрі коріння досушують на горищі або в сушарці при температурі, не вищій за 30°. Сухої сировини виходить 16%. Строк придатності — 2 роки.
Хімічний склад.У корінні рослини є ефірна олія і фурокумарин пеуцеданін.
Фармакологічні властивості і використання. У народній медицині відвар коріння смовді кримської вживають від кашлю, головного болю, при епілепсії та як засіб, що покращує травлення. Цим же відваром промивають гнійні рани, полощуть рот при зубному болі і неприємному запаху з рота.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — відвар коріння (10 г сировини на 1 л окропу) по 1 столовій ложці 4—5 раз на день.