Багаторічна трав'яниста сіро-зелена (від шовковистого опушення) рослина родини бобових. Стебла прямостоячі, від основи розгалужені, 30—60(80) см заввишки. Листки чергові, черешкові, непарноперисті, з 6—12(13) парами овальних або видовженоеліптичних листочків. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані в колосовидно видовжені верхівкові китиці; віночок метеликовий, кремовий або жовто-білий, до 15 мм завдовжки. Плід — товстий булавовидний біб. Цвіте у травні— червні.
Поширення. Софора товстоплода зустрічається на рівнинах і в передгір'ях Південного Казахстану, Узбекистану, Туркменії і Таджикистану. Злісний бур'ян богарних посівів і перелогів.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву софори (Herba Sophorae pachy-carpae), яку заготовляють протягом усього вегетаційного періоду, зрізуючи надземну частину рослини серпом або скошуючи (у випадку чистих заростей) косою. Висушену на сонці траву у мішках або тюках відправляють на завод для переробки або зберігають у сухому приміщенні, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин. Строк придатності — 2 роки. При збиранні й сушінні треба дотримуватись обережності, оскільки рослина дуже отруйна.
Хімічний склад. Трава софори товстоплодої містить суміш алкалоїдів (2—3%), головним серед яких є пахікарпін.
Фармакологічні властивості і використання. Діючою речовиною софори товстоплодої є алкалоїд пахікарпін, який має здатність блокувати h-холінорецептори вегетативних вузлів, внаслідок чого порушується віддання нервових імпульсів з прегангліонарних на постгангліонарні волокна вегетативної нервової системи. Разом з тим пахікарпін підвищує тонус і посилює скорочення мускулатури матки, поліпшує функціональну активність м'язової системи при міопатії. Застосування пахікарпіну показане при спазмах периферичних судин, гангліонітах і міопатії. В акушєрсько-гінекологічній практиці його використовують для прискорення родової діяльності при слабких родових переймах або при ранньому відході плодових вод, у випадку слабких родових потуг, для боротьби з матковою кровотечею в післяродовому періоді.
Лікарські форми і застосування. Пахікарпіну гідройодид (Pachycarpini hyd-roiodidum) призначають усередину (до їди), під шкіру і в м'язи.
При облітераційному ендартеріїті дають усередину по 0,05—0,1 г 2—3 рази на день; курс лікування — від 3 до 6 тижнів; через 2—3 місяці курс лікування при загостренні процесу можна повторити.
При гангліонітах призначають усередину по 0,05—0,1 г 2 рази на день протягом 10—15 днів.
При міопатії призначають усередину по 0,1 г 2 рази на день протягом 40—50 днів (курс лікування можна повторити 2—3 рази через 1—2—3 місяці).
Для стимулювання родової діяльності призначають у м'язи або під шкіру по 2—4 мл 3%-ного розчину (рідше — всередину по 0,1 — 0,15 г на прийом); через 1—2 години препарат можна ввести повторно.
Стимулююча дія починає проявлятися через 5—30 хвилин після введення пахікарпіну. Для більшої ефективності можна призначати одночасно всередину хінін по 0,2 г через кожні 30 хвилин (усього 4 рази).
При субінволюції матки в післяродовому періоді дають пахікарпін усередину по 0,1 г 2—3 рази на день. Найбільші дози для дорослих усередину: разова 0,2 г, добова 0,6 г; під шкіру; разова 0,15 г (5 мл 3%-ного розчину), добова 0,45 г (15 мл 3%-ного розчину).
Препарат протипоказаний при вагітності, порушенні функцій печінки і нирок, при стенокардії й виражених розладах серцевої діяльності. Форми випуску: порошок; таблетки по 0,1 г; ампули по 2 мл 3%-ного розчину; ректальні свічки, що містять 0,1 г пахікарпіну.