Багаторічна трав'яниста відстовбурченоволохата кореневищна рослина родини жовтецевих. Квітконосне стебло пряме, безлисте, 10—20 см заввишки, одноквіткове, з дзвоникуватим покривалом з лінійних, зрослих при основі листочків. Листки приземні, з черешками, одноперисторозсічені, з п'ятироздільними сегментами і ланцетними або лінійно-ланцетними частками. Квітки одиничні, правильні, двостатеві, прямостоячі або трохи пониклі, дзвониковидні, 30—35 мм у діаметрі; оцвітина віночковидна, з 6 лілових, зовні пухнатих листочків. Плід — багатогорішок. Цвіте у квітні — травні.
Поширення. Сон таврійський росте в Криму в соснових і дубових лісах і по кам'янистих місцях на яйлі.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву сону (Herba Pulsatillae), яку заготовляють в період цвітіння рослини і використовують свіжою або сушать, розстеливши тонким шаром на папері чи тканині у затінку на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Сушену траву використовують через 3—5 місяців після збирання.
Хімічний склад ще не вивчено.
Фармакологічні властивості і використання. У народній медицині настойку трави тону таврійського призначають усередину як седативний засіб при істерії, дисменореї, надмірній статевій збудливості. Зовнішньо настойку використовують як знеболюючий засіб при суглобовому ревматизмі.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настойку свіжої трави (готують у співвідношенні 1:5) по 10 крапель 3—4 рази на день.
Зовнішньо — натирання настойкою з сухої трави (готують на міцній горілці у співвідношенні 1:10). Притаманні рослині токсичні властивості вимагають обережності при її використанні.