Соняшник однорічний - подсолнечник однолетний

Соняшник однорічний (Helianthus annuus);соняшник звичайний; подсолнечник однолетний

Однорічна жорсткоопушена рос­лина родини айстрових (складно­цвітих).   Стебло пряме, просте, з боковими пазушними гілками, 1—2,5 м заввишки. Листки черго­ві, черешкові, серцевидні, по краю нерівнозарубчасто-зубчасті. Квіт­ки жовті, у верхівкових пониклих великих (20—30 (70) см у діаметрі кошиках; крайові квітки язичко­ві, неплідні; серединні — труб­часті, двостатеві, плодючі. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Соняшник одноріч­ний культивують по всій терито­рії України як цінну олійну рослину.

Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують листя (Folium Helianthi annui), язичкові квітки (Flores Helianthi annui) і соняшникову олію (Oleum Helianthi annui). Листя заготовля­ють на початку цвітіння рослини, обриваючи руками так, щоб за­лишки черешків не перевищували 3 см. Зібраний матеріал сушать під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному примі­щенні, розкладаючи в один шар на папері чи тканині або на­низуючи на шпагат. Язичкові квітки, які збирають у період повного цвітіння рослини, реко­мендується сушити в затемненому приміщенні, розкладаючи тонким (1—2 см) шаром і час від часу перемішуючи. Сухого листя ви­ходить 20%, сухих квіток — 14%. Строк придатності сухих квіток і листя — 2 роки. Олію добувають із сім'янок.

Хімічний склад. Листя і язичкові квітки соняшника містять бетаїн, холін, арнідіол, фарадіол, флаво­ноїди (кверциметрин і глікозид ціанідину), каротиноїди і пектин. Крім того, у листі є солантова, янтарна, фумарова і лимонна кис­лоти, смолисті речовини (до 3%); у язичкових квітках — сапоніни, фенолкарбонові кислоти (хлоро­генова, неохлорогенова, кавова, саліцилова). Соняшникова олія містить гліцериди олеїнової, паль­мітинової, стеаринової, арахінової та лігноцеринової кислот і каротиноїди.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Соняшникову олію використовують як основу до мазей, пластирів і розтирань, вжи­вають як жовчогінний засіб при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів (холецистит, холангіт, холангіогепатит, каль­кульозний холецистит). Крім того, вона входить до складу аерозолю «Лівіан» (Aerosolum «Livianum»), який застосовують для лікування опікових ран. Настойку або настій з язичкових квіток соняшнику дають усередину як жарознижу­вальний і спазмолітичний засіб при малярії, спазмі бронхів та при шлунково-кишкових коліках. Як гіркоту для збудження апетиту, у випадку малярії, грипу і катару верхніх дихальних шляхів, при ви­сипах на шкірі й застарілих ви­разках п'ють настойку з суміші листя і язичкових квіток соняш­нику.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настойку квіток (го­тують на 10%-ному спирті у співвід­ношенні 1:5) по 20 крапель на ложці води 3 рази на день;

настій квіток (2 столові ложки сировини на 300 мл окропу, настоюють 2 години) по пів­склянки 3 рази на день до їди;

настойку з суміші (порівну) листя і квіток (1 частина суміші на 5 частин 70%-ного спирту) по 30—40 крапель на ложці води 3—4 рази на день;

чверть склянки очищеної соняшникової олії випива­ють зранку натщесерце і лягають на правий бік, щоб виділилася жовч; столову ложку суміші листя кропиви дводомної, язичкових квіток соняшнику однорічного, трави бобівника трилисто­го і коріння солодки голої, взятих у співвідношенні 5:5:10:3, настою­ють 30 хвилин на склянці окропу і п'ють по 1 склянці 3 рази на день при малярії; столову ложку суміші трави золототисячника малого і полину гіркого,  квіток соняшнику однорічного і нагідок лікарських, взятих у спів­відношенні 10:3:5:2, настоюють 10 хвилин на склянці окропу і п'ють по 2 склянки на день при малярії.