Сосна — широко розповсюджена основна лісоутворювальна порода. Висота дерева 25-30 м, але бувають і 50-метрові екземпляри. Живе рослина від 150 до 500 років. Крона у неї конусоподібна чи пірамідальна. Листки (голки) лінійні, завдовжки 4,5-7 см, темно-зелені, зверху опуклі, а зісподу — мають жолобок. Розташовані по два на вкорочених пагонах. Зміна хвої відбувається не щорічно, а через 3-4 роки. Чоловічі шишечки жовті чи червонуваті (рослина однодомна), жіночі — червонуваті. Молоді шишки зелені, а при дозріванні у них насіння — сірувато-бурі. Запилюються квітки у травні, шишки дозрівають у вересні. Поширена звичайна сосна від західних кордонів Росії до Далекого Сходу, де трапляється у найпівденнішій частині Примор'я і на Кавказі. На північ проникає до Кольського півострова включно. В Україні росте на Поліссі, заході країни, півночі лісостепової зони, рідше на піщаних берегах річок у степовій зоні.
Для приготування лікарських і вітамінних препаратів використовують молоді пагони завдовжки 1-4 см, розміщені на верхівках гілок, так звані бруньки, хвою та живицю — смолу, яка витікає при пораненні кори. Для заготівлі живиці на стовбурах роблять спеціальні косі надрізи. З неї в подальшому отримують скипидар і камфору. Бруньки сосни заготовляють здебільшого під час вирубувань, зазвичай з бокових пагонів. Для вітамінних настоїв збирають молоду хвою, яку використовують одразу, щоб запобігти втраті вітаміну С.
Соснові бруньки містять велику кількість ефірної олії та гіркі речовини. Вони є у продажу в спеціалізованих аптеках. У хвої є смола (7-12%), вітамін К, каротин (провітамін А), вітамін С (до 0,2%), дубильні речовини та ефірна олія. Чимдалі на північ, тим більше вітамінів містить хвоя дерева, вища їх концен-
трація і взимку. У насінні сосни міститься до 20% жирної олії.
Препарати з соснових бруньок — ефективний дезінфікуючий, відхаркувальний, сечогінний і жовчогінний засіб. Внутрішньо призначають відвар бруньок при захворюваннях дихальних шляхів, ревматизмі, подагрі, хворобах нирок і сечовивідних шляхів, запаленні жовчного міхура та як кровоочисний засіб у народній медицині. З відварів бруньок роблять ванни при ревматизмі, інгаляції для лікування захворювань дихальних шляхів.
Настої хвої вживають передусім як протицинготний засіб. Екстракт хвої застосовують для лікувальних ванн, особливо при неврозах, серцево-судинних захворюваннях, шкірних хворобах та як загальнозміцнювальний засіб.
Для приготування протицинготного напою беруть 50 г свіжої молодої хвої, розтирають і настоюють у 400 мл кип'яченої води протягом 2 год. у темному і прохолодному місці. Для смаку до напою додають трохи цукру. П'ють настій одразу, оскільки при зберіганні він втрачає вітаміни.
Подекуди в Сибіру і на півночі Європейської частини Росії соковиту солодку заболонь сосни подрібнюють і вживають у їжу. Висушену заболонь розмелюють і додають до зернового борошна.
Відвар бруньок. 1 столову ложку сировини на 200 мл окропу, нагрівають на киплячій водяній бані 15-20 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/2-1/3 склянки 2-3 рази на день після їди.