Суниці свіжі, з молоком, з вершками, суничне варення... Королі серед ягід! А які ароматні! Мабуть, не знайдеш людей, які б не куштували суниць. Застосування цієї чудової рослини найрізноманітніше. Це цінний харчовий і дієтичний продукт, важлива лікарська і медоносна рослина.
Суниці лісові — трав'янистий багаторічник з горизонтальним кореневищем і довгими повзучими пагонами (вусами), які укорінюються у вузлах. Стебло рослини прямостійне чи висхідне, заввишки максимум до 30 см. Листки трійчасті, зубчасті з країв. Квітки білі, у небагатоквіткових щиткоподібних суцвіттях. Цвітуть у травні-червні. Плоди — численні сім'янки, розташовані на м'ясистому квітколожі, дозрівають у липні. Ростуть суниці майже по всій території Росії, за винятком Крайньої Півночі, степових і солончакових районів. Рослина уникає сильно заболочених ділянок. В Україні найбільш часто на неї можна натрапити у хвойних і мішаних лісах, перелісках, на узбіччях польових доріг, вирубках, згарищах, трав'янистих схилах, у заростях чагарників у лісових районах, північній та середній частині лісостепової зони, південніше суниці трапляються рідко.
Плоди і листки рослини містять вітамін С (аскорбінову кислоту), причому листки у 5 разів більше, ніж плоди. У свіжих плодах є багато каротину (провітаміну А), а також сліди вітаміну B1, різні біологічно активні речовини: органічні кислоти, цукри, солі заліза, фосфору, кальцію, марганцю і кобальту.
Як лікарський засіб використовують плоди (ягоди) та листя суниці. Листки збирають у період квітування, а плоди — в міру дозрівання. Зібране листя розстилають тонким шаром на мішковині чи папері й сушать на повітрі у затінку або у добре провітрюваному приміщенні. Зберігають висушену сировину без доступу світла. Плоди збирають після того, як зійде роса. Пров'ялюють їх на сонці, а потім сушать на повітрі чи у спеціальних сушарках при температурі 45-65 °С.
Плоди суниці збуджують апетит, поліпшують травлення, виявляють легку сечогінну, потогінну й жовчогінну дію. Мають також бактерицидні та протизапальні властивості.
Корисно вживати ягоди суниці, особливо свіжі, при діабеті та захворюваннях щитоподібної залози. Допомагають вони при підвищеному артеріальному тиску, атеросклерозі, гастритах зі зниженою кислотністю, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, колітах, поганій перистальтиці кишечнику (атонічні запори), жовчнокам'яній та сечокам'яній хворобах, подагрі.
Протипоказані плоди суниці при алергії на них, нирковій коліці, хронічному апендициті та гіперацидних гастритах.
Зовнішньо ягоди використовують у косметології та дерматології. З їхньою допомогою виводять плями і ластовиння, лікують лишаї та екземи. Кашку з розім'ятих плодів накладають на шкіру обличчя (маска) або використовують лосьйон — настій ягід на 40% - ному спирті (горілці). Після цих процедур шкіра стає чистою, пружною, зникають дрібні зморшки.
Препарати з листків суниці розширюють судини, знижують артеріальний тиск, нормалізують ритм та амплітуду серцевих скорочень. Вони також підвищують тонус матки і посилюють її скорочення; сприяють виведенню солей з організму, виявляють жовчогінну, потогінну й протизапальну дію. Корисно вживати настій листків при цукровому діабеті, набряках, безсонні, бронхіальній астмі, жовчнокам'яній і сечокам'яній хворобах, подагрі та інших порушеннях сольового обміну, авітамінозах та анемії. Зовнішньо цей препарат використовують при мокнучих ранах (компреси) і для полоскань порожнини рота.
Бджоли збирають з квітів суниці пилок та нектар. 100 квіток виділяють нектар, який містить близько 20 мг цукру. Медова продуктивність суниці — 10-12 кг з 1 гектара.
Настій сушених плодів. 2 столові ложки сухих плодів на 200 мл окропу. Настоюють 15-20 хв., проціджують. Приймають по 1/2 склянки 3-4 рази на день.
Настій листків. 20 г сировини на 200 мл окропу. Настоюють 15-20 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.
Настойка плодів (зовнішнє). 1 склянку свіжих плодів настоюють на 300 мл 40%-ного спирту (горілки) протягом місяця. Проціджують та використовують для протирання шкіри обличчя (перед вживанням розводять лосьйон водою у співвідношенні 1:1).