Це багаторічна трав'яниста рослина з товстим повзучим кореневищем і розеткою лінійних листків. Квітки двостатеві, біло-рожеві, на довгих квітконіжках, зібрані у рідкі зонтичні суцвіття на кінці стебла, цвітуть у червні-липні. Поширений сусак майже повсюдно у Росії та Україні, трапляється у Забайкаллі і рідко — в Якутії, на мілководдях, берегах водойм, болотистих луках, часто разом з заростями очерету і тростини.
Цінна харчова рослина. Для вживання в їжу збирають кореневища, які у сухому вигляді містять 60% білка, 3,6% жиру, крохмаль, цукор, клітковину та інші речовини.
Заготовляють кореневища напровесні чи пізно восени, у той період, коли вони містять найбільшу кількість крохмалю і білка; ріжуть на шматки, а, якщо необхідно, ще й уздовж. Підсушують на відкритому повітрі, а потім у сушарках чи печі при температурі не вище 80 С.
У Європейській частині Росії і в Сибіру кореневища їдять у печеному вигляді. Їх сушать і мелють на борошно, з якого випікають хліб. Зазвичай використовують суміш з додаванням 30% зернового борошна. З 1 кг кореневищ виходить 250 г приємного на смак, солодкуватого харчового борошна. Корінне населення Сибіру раніше широко використовувало сусак у харчовому раціоні, причому вартість одного пуду борошна з сусака прирівнювали до вартості одного пуду пшеничного борошна.
Експериментальні дослідження свідчать, що тривале вживання кореневищ рослини у їжу позитивно впливає на здоров'я.
Сусак — цінний корм для багатьох водоплавних птахів і ссавців — ондатр, бобрів, лосів. У Японії та Китаї рослину часто розводять як декоративну.