Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, просте або на верхівці розгалужене, коричнево-кармінове, 50—170 см заввишки. Листки супротивні, короткочерешкові (верхні — сидячі), трохи пухнасті, глибокорозсічені на 3—5 ланцетних, загострених, по краю нерівн-овеликозубчастих часток; верхні — цілокраї. Квітки двостатеві, з медовим запахом, у дрібних (б мм завдовжки і 2 мм завширшки) 4—7-квіткових численних кошиках, що утворюють густе щитковидно-волотевидне суцвіття; віночок трубчастий, ліловий, брудно-рожевий або майже білий. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Сідач коноплевий росте майже по всій території України на берегах річок і водойм, у вологих лісах і чагарниках.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Eupatorii cannabini, синонім — Herba Cannabis aquaticae) та коріння (Radix Eupatorii cannabini), рідше — листя (Folia Eupatorii cannabini). Траву (верхівки рослини завдовжки 30 см) і листя збирають в період цвітіння рослини. Сушать під наметом або в приміщеннях, які добре провітрюються. Сухої трави виходить 25%. Коріння заготовляють восени або рано навесні. Готову сировину зберігають у сухому місці.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава рослини містить сесквітерпеновий лактон еупаторіопікрин, еупарин, а-лак гуцерол, 1-інозит, ефірну олію (до 0,3%), рутин, гіперозид, дубильні речовини, сапоніни, вітамін С, смолу, холін, інулін, астрагалін, ізокверцитрин, кумарову й ферулову кислоти та ароматичні оксикислоти (кавова, хлорогенова, ізохлорогенова). В корінні є ефірна олія, еуперин та вуглеводи, серед яких є інулін.
Фармакологічні властивості і використання. Сідач коноплевий виявляє жовчогінну, послаблюючу, сечогінну, потогінну, холеретичну та ранозагоювальну дію, знижує артеріальний тиск і вміст холестерину в крові та збуджує апетит. Жовчогінну дію рослини підтверджено експериментально. Вважається також, що рослина є добрим кровоочисним і стимулюючим обмін речовин засобом.