Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла прямі, 10—40 см заввишки, прості або розгалужені, трохи борозенчасті, вкриті білуватими волосками. Листки чергові, черешкові, трійчасті (крім нижніх), з двома великими яйцевидно-ланцетними або довгастими прилистками; листочки довгасті, широкооберненоланцетні або видовженоеліптичні, цілокраї, злегка загострені або тупі, зверху майже голі, зелені, зісподу — ясніші, густо вкриті притисненими волосками. Квітки двостатеві неправильні, в пазухах видовженояйцевидних верхівкових листків, зібрані кільцями, що утворюють негусту верхівкову китицю; віночок 5-пе-люстковий, метеликовий, жовтий. Плід — видовжено-лінійний біб. Цвіте у червні — липні. Плоди достигають у серпні — вересні.
Поширення. Термопсис ланцетовидний росте в степовій і лісостеповій зонах Західного і Східного Сибіру та Північного Казахстану і в горах Тянь-Шаню у солонцюватих степах, по долинах річок і берегах озер та як бур'ян у посівах.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву (Herba Thermopsidis) і насіння (Semen Thermopsidis) термопсису. Траву заготовляють у період від бутонізації до утворення перших дрібних плодів, зрізуючи стебла на висоті 3—5 см від поверхні грунту. Зібрану сировину сушать на сонці, а при несприятливих погодних умовах — під укриттям. Штучне сушіння (в сушарках) проводять при температурі 50—60°. Насіння заготовляють у серпні — вересні, коли боби легко обламуються. Зібрані боби досушують на сонці, обмолочують, а насіння одвіюють на віялці або на вітрі. Траву упаковують у тюки, а насіння зсипають у мішки. Зберігають окремо від іншої лікарської сировини. Строк придатності — 2 роки. Термопсис ланцетовидний — дуже отруйна рослина. Заготівлю, сушіння, упаковку та інші операції треба виконувати в марлевих пов'язках або респіраторах, а після роботи старанно мити руки і вмивати обличчя.
Хімічний склад. Трава термопсису містить алкалоїди (0,5—3,6%) термопсин, гомотермопсин, метилцитизин, пахікарпін і анагірин, глікозид термопсиланцин, сапоніни, дубильні речовини, смоли, слиз, аскорбінову кислоту та сліди ефірної олії. В насінні термопсису є 2—3% алкалоїдів, серед яких переважає цитизин.
Фармакологічні властивості і використання. Заслуга запровадження термопсису в широку медичну практику належить М. М. Варлакову, який відкрив його відхаркувальні властивості. Особливо ефективним є застосування препаратів термопсису при хронічних трахеїтах, бронхітах і бронхопневмоніях та у випадку катаральних явищ верхніх дихальних шляхів і ротоглотки. Застосовують термопсис у вигляді порошку, настою, таблеток і сухого екстракту, виготовлених з його трави. У великих дозах препарати термопсису викликають блювання. Трава термопсису входить до складу таблеток від кашлю (Таbulettae contra tussim), а сухий екстракт входить до складу сухої мікстури від кашлю для дорослих (Mixtura sicca contra tussim pro adultis). З насіння термопсису виробляють препарат цититон (див. статтю Золотий дощ звичайний).