Багаторічна трав'яниста рослина родини тирличевих. Стебла прямостоячі або висхідні, прості, голі, 40—60 см заввишки. Листки супротивні, видовжено-ланцетні, тупуваті, цілокраї, до 10 см завдовжки, з трьома, рідше п'ятьма поздовжніми жилками, зрослі своїми основами в піхви; нижчі листки зібрані розеткою. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в пазушні і верхівкові кільця, дуже рідко — одиничні; чашечка короткояйцевидна, не довша за третину довжини віночка, плівчаста, з чотирма лінійно-ланцетними частками, з яких 2 супротивні довші за інші; віночок булавовидно-дзвониковидний, з великими симетричними складками, 20—25 мм завдовжки, зовні бруднувато-блакитний або сіро-зелений, усередині — блакитний, з 4 яйцевидними частками, у виїмках між якими розвинені 4 дрібненькі ланцетні лопаті. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.
Поширення. Тирлич хрещатий росте у південній частині лісових районів, у Лісостепу і в Криму на сухих луках і схилах, серед чагарників та по узліссях.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують коріння (див. статтю Тирлич жовтий) і траву тирличу хрещатого. Траву заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи облистнені верхівки стебел, і використовують свіжою або зв'язують у невеликі (по 8—10 рослин) пучки і сушать, розвісивши на вірьовках у затінку на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Сухого коріння виходить 20%, сухої трави — 22—23%.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Коріння тирличу містить гіркі глікозиди (генціопікрин, амарогентин), жовтий барвник гентизин, алкалоїди, трисахарид генціанозу, дисахарид генціобіозу, жирну олію, смолисті й пектинові речовини та аскорбінову кислоту.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати тирличу хрещатого поліпшують функціональну діяльність травних органів (збуджують апетит, стимулюють секрецію шлункових залоз, дещо посилюють моторику травного каналу), мають протизапальні й антисептичні властивості, виявляють глистогінну дію на Тохосаrа canis. Еспериментальними дослідженнями встановлено й жовчогінну та жовчотворну властивості препаратів тирличу, їхню здатність підсилювати скорочення серця. Особливо ефективним є застосування тирличу хрещатого при порушеннях травлення, що супроводяться відсутністю апетиту, ахілією й диспепсичними явищами, та при анемії й золотусі. Крім того, тирлич хрещатий є ефективним загальнозміцнювальним засобом для реконвалесцентних хворих. У народній медицині тирлич хрещатий вживають для загального зміцнення організму, стимулювання діяльності печінки і жовчного міхура, при блідій немочі у недостатньо розвинених дівчат, при цинзі й артриті різного походження, хворобах селезінки, жовтяниці, печії, відригуванні й катарі шлунка, від метеоризму, дизентерії та запорів і як жарознижувальний засіб при простудних захворюваннях органів дихання та як засіб, що сприяє довголіттю. Часто тирлич хрещатий застосовують у комбінації з іншими лікарськими рослинами, що поліпшують травлення. При зовнішньому застосуванні препарати тирличу є ефективним засобом при смердючому потінні ніг, сприяють загоюванню гнійних ран.