Тирлич крапчастий - горечавка точечная

Тирлич крапчастий (Gentiana punctata);горечавка точечная

Багаторічна трав'яниста гола рос­лина родини тирличевих. Стебло прямостояче, просте, 30—60 см заввишки, при основі — з коро­тенькими (до 2 см) листками. Стеблові листки супротивні, еліп­тичні, яйцевидні або обернено­яйцевидні, загострені, цілокраї; нижні листки короткочерешкові, середні й верхні — сидячі. Квітки правильні, двостатеві, майже си­дячі, розміщені по 4—5 у пазухах верхніх листків і на верхівці стеб­ла; чашечка дзвониковидна, 0,7 — 1,5 см завдовжки, до третини над­різана, з прямостоячими ланцет­ними зубцями; віночок дзвониковидний, шестироздільний, 25—30 мм завдовжки, жовтий або жовтувато-білий, з темними крап­ками. Плід — яйцевидна коробоч­ка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Тирлич крапчастий росте в субальпійскому поясі Карпат на трав'янистих схилах, серед чагарників.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використовують коріння тирличу (Radix Gentianae), яке заготовляють рано на­весні або восени, викопуючи рос­лини віком не менше як 4 роки (на плантаціях коріння тирличу викопують на п'ятому або шосто­му році культури). З зібраної си­ровини обтрушують землю, звіль­няють її від стебел, миють у хо­лодній воді, ріжуть на куски зав­довжки 15 см, при необхідності розщеплюють навпіл і сушать на сонці, а при несприятливих погодних умовах — у теплому при­міщенні або в сушарці при темпе­ратурі 50—60°. Сушити сировину треба якомога швидше, бо при по­вільному сушінні (ферментації) відбувається трансформація гір­ких глікозидів, і сировина втра­чає свої лікувальні властивості. Готову сировину зберігають у су­хих прохолодних приміщеннях з доброю вентиляцією. Строк при­датності — 5 років.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Коріння тирличу містить гіркі глікозиди (генціопік­рин, амарогентин), жовтий барв­ник гентизин, алкалоїди, трисаха­рид генціанозу, дисахарид генці­обіозу, жирну олію, смолисті й пектинові речовини та аскорбіно­ву кислоту.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати тирличу крапчастого поліпшують функціо­нальну діяльність травних орга­нів (збуджують апетит, стимулю­ють секрецію шлункових залоз, дещо посилюють моторику трав­ного каналу), мають протизапаль­ні й антисептичні властивості, виявляють глистогінну дію на Тохосаrа canis. Еспериментальними дослідженнями встановлено й жовчогінну та жовчотворну вла­стивості препаратів тирличу, їхню здатність підсилювати скорочення серця. Особливо ефективним є за­стосування тирличу крапчастого при порушеннях травлення, що супро­водяться відсутністю апетиту, ахі­лією й диспепсичними явищами, та при анемії й золотусі. Крім того, тирлич крапчастий є ефектив­ним загальнозміцнювальним засо­бом для реконвалесцентних хво­рих. У народній медицині тирлич крапчастий вживають для загального зміцнення організму, стимулюван­ня діяльності печінки і жовчного міхура, при блідій немочі у недо­статньо розвинених дівчат, при цинзі й артриті різного походжен­ня, хворобах селезінки, жовтяни­ці, печії, відригуванні й катарі шлунка, від метеоризму, дизентерії та запорів і як жарозни­жувальний засіб при простудних захворюваннях органів дихання та як засіб, що сприяє довголіттю. Часто тирлич крапчастий застосову­ють у комбінації з іншими лікар­ськими рослинами, що поліпшу­ють травлення. При зовнішньому застосуванні препарати тирличу є ефективним засобом при смер­дючому потінні ніг, сприяють за­гоюванню гнійних ран.