Це багаторічна трав'яниста цибулинна рослина з запахом часнику. Цибулини рослини довгі, вкриті сітчастою оболонкою. Стебло пряме, безлисте, заввишки до 40 см. Листки прикореневі, еліптично-ланцетні, нагадують листки конвалії, черешкові, на кожній рослині їх по 2-3. Квітки правильні, двостатеві, дрібні, білувато-зелені, зібрані у суцвіття — кулястий зонтик. Цвітуть у червні-липні. Плоди — коробочки з чорним насінням, дозрівають у липні-серпні.
Цибуля переможна широко розповсюджена на Уралі, у Сибіру та на Далекому Сході, росте у гірських лісах, на вологих луках, у лісовому та субальпійському поясах.
З лікарською метою використовують листки, стебла та цибулини рослини. Стебла і листки збирають до цвітіння (травень-червень), а цибулини — після дозрівання насіння. Усі частини рослини містять ефірну олію та аскорбінову кислоту (вітамін С) (до 750 мг%).
Найчастіше цибулю переможну вживають свіжою — додають подрібнене листя у салати та супи. Так само використовують подрібнені цибулини.
У науковій медицині рослину застосовують здебільшого як протицинготний засіб. Вона виявляє також антисклеротичну дію, підвищує апетит, знижує артеріальний тиск, посилює перистальтику кишечнику, сприяє розвитку нормальної кишкової флори, збільшує амплітуду та сповільнює ритм серцевих скорочень. У народній медицині використовують фітонцидні властивості рослини, її застосовують при застуді, бронхітах, катарах шлунка і кишок, особливо інфекційного походження, проносах, дизентерії та черевному тифі.
Зовнішньо цибулю переможну (кашку з цибулин, розтерте листя) використовують як бактерицидний, болезаспокійливий, антимікотичний (протигрибковий) та протисвербіжний засіб. Допомагає вживання рослини і при захворюваннях через найпростіших. Клізми з настоєм подрібнених цибулин виганяють глистів (гостриків). При деяких шкірних хворобах роблять аплікації з товчених цибулин на уражені ділянки.
У місцях зростання цибулю переможну широко використовують у їжу свіжою, заготовляють листя і стебла про запас: солять, маринують, сушать. Високо цінують місцеві жителі ранню зелень рослини, її додають як приправу до багатьох страв.
В Україні та на Кавказі зростає близький вид — цибуля ведмежа (Л. ursinum), що також називається черемшею (синонім — левурда). На відміну від своєї сибірської родички, чисельність цієї рослини внаслідок посиленого збирання скорочується. Цибулю ведмежу занесено до Червоної книги України. Використовують її так само, як і цибулю переможну.
Настій подрібнених цибулин. 1 чайну ложку сировини на 400 мл холодної кип'яченої води. Настоюють 1 год., проціджують. Приймають по 1/2 склянки 3 рази на день до їди.