Вербена лікарська - вербена лекарственная
Багаторічна трав'яниста шороткоопушена рослина родини вербенових. Стебло чотиригранне, прямостояче або висхідне, 25–100 см заввишки, здебільшого розгалужене. Листки 2–10 см завдовжки, короткочерешкові, яйцевидно-довгасті або довгасті, перистонадрізані, серединні – перистонадрізані або трироздільні, з нерівно-зарубчастими частками, верхні – сидячі, довгасті, перистонадрізані. Квітки двостатеві, зрослопелюсткові, неправильні, у довгих колосовидних суцвіттях. Віночок лійковидний, ясно-ліловий. Плоди – горішки. Цвіте у квітні – жовтні.
Поширення. Росте по всій території України на забур'янених місцях, узбіччях шляхів та на вологих пісках.
Заготівля і зберігання. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Сушать у теплих, добре провітрюваних приміщеннях або на горищі, розстилаючи тонким шаром на чистому папері або марлі. Зберігають у паперових мішках або дерев'яних ящиках у сухому приміщенні.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава Вербени лікарської містить вербеналін, вербенін, алкалоїди, слиз, гірку речовину, таніни, ефірну олію, багато силіцієвої кислоти.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Вербени лікарської виявляють жовчогінну, протиалергічну й тонізуючу дію. В народній медицині Вербену лікарську використовують як зовнішній засіб від чиряків (фурункулів), висипів на тілі, при золотусі й різних виразках. Внутрішньо настій трави п'ють при виснаженні, кволості, недокрів'ї, мізерних місячних та при хворобах печінки й селезінки, при жовтяниці, розладах травлення, бронхітах, для очищення крові при висипах на тілі, а також при атеросклерозі і тромбозах.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо – настій листя (1 чайна ложка листя на 1 склянку окропу, настоюють 10 хв.) по 1 склянці на день, ковтками;
настій трави (1 столова ложка трави на 1 склянку окропу, настояти до вихолонення) по 1 столовій ложці 3–4 рази на день.